Для оптимальної роботи двигуна внутрішнього згоряння та тривалого терміну служби без капітального ремонту необхідно експлуатувати його у певних діапазонах оборотів. Ці режими забезпечують хорошу тягу і мінімізують знос компонентів двигуна.
Двигун внутрішнього згоряння складається з безлічі частин, що труться, термін служби яких тісно пов’язаний з числом оборотів колінчастого валу. Такі елементи, як поршневі кільця, вкладиші, елементи системи газорозподілу зазнають певного навантаження за різних оборотів двигуна, особливо при різких змінах режимів.
У режимі «буксирування», зазвичай від холостого ходу до 1800 оборотів, масляний насос не працює на повну потужність. Тому при різкому натисканні на педаль газу для прискорення в гору або під навантаженням не всі деталі одержують достатню мастило.
Зі збільшенням оборотів двигуна збільшується і деформація деталей. На позначці 4500 об/хв це стає особливо помітно на поршнях та стінках циліндрів. Мастило стає менш ефективним при високих температурах, а максимальне навантаження на деталі виникає при оборотах понад 5000 при розгоні. Регулярна їзда у цьому діапазоні може значно скоротити термін служби двигуна. Щоб уникнути надмірного зносу та продовження терміну його служби, автомобілісти рекомендують під час руху підтримувати обороти двигуна в межах 2000-4000 об/хв.
Джерело: uamotors.com.ua