Коли через 500 000 років інопланетяни або наші далекі нащадки просіюватимуть шари осадових порід, щоб розшифрувати минуле Землі, вони знайдуть незвичайні докази різкої зміни, яка перевернула життя півмільйона років тому: курячі кістки.
Такого висновку дійшли вчені, чиї знахідки пропонуються як доказ того, що стрімке зростання людських апетитів і активності настільки радикально змінило природні системи, що привело Землю в нову геологічну епоху, названу антропоценом, або “епохою людей”.
У багнюці та гірських породах будуть знайдені й інші докази розриву планетарного масштабу, що стався приблизно в середині 20-го століття: раптове зростання концентрації CO2, метану та інших парникових газів; радіоактивні уламки від випробувань ядерних бомб; всюдисущий мікропластик; поширення інвазивних видів.
Але курячі кістки можуть бути одними з найбільш показових знахідок, і розповісти цю історію більш ніж одним способом.
Почнемо з того, що вони є людським винаходом.
“Сучасну м’ясну курку неможливо впізнати порівняно з її предками або дикими побратимами”, – каже Керіс Беннетт, геолог і провідний автор дослідження 2017 року в Royal Society Open Science, в якому викладені докази того, що ця тварина є “маркерним видом” антропоцену.
“Розмір тіла, форма скелета, хімічний склад кісток і генетика – все це відрізняється”.
Іншими словами, саме їхнє існування є свідченням здатності людства зламувати природу і втручатися в природні процеси.
Чіткий сигнал
Сучасна курка-бройлер походить з джунглів Південно-Східної Азії, де її предка, червоного джунглевого птаха (Gallus gallus), вперше одомашнили близько 8 000 років тому.
Цей вид здавна цінувався за своє м’ясо та яйця, але його штучне розведення в кругленьку, недовговічну істоту, яку можна знайти в супермаркетах по всьому світу, розпочалося лише після Другої світової війни.
“Зазвичай для еволюції потрібні мільйони років, але тут для створення нової форми тварини знадобилися лише десятиліття”, – розповів AFP Ян Заласевич, почесний професор палеобіології в Університеті Лестера.
Минулого року офіційна робоча група з антропоцену, яку він очолював більше десяти років, визначила, що епоха голоцену, яка почалася 11 700 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, поступилася місцем антропоцену в середині 20-го століття.
У вівторок вона визначила озеро Кроуфорд поблизу Торонто, Канада, як місце на Землі, що найкраще ілюструє цю зміну.
Ще одним доказом цього є повсюдна присутність бройлерних курей: практично скрізь, де є люди, знайдуться рештки улюбленого джерела тваринного білка нашого виду.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), сьогодні у світі налічується близько 33 мільярдів нелітаючих птахів.
Біомаса свійських курей більш ніж втричі перевищує біомасу всіх видів диких птахів разом узятих.
Щодня знищують щонайменше 25 мільйонів курей, чи то для курячого тікка в Пенджабі, чи то для якиторі в Японії, чи то для ясса в Сенегалі, чи то для нагетсів у Макдональдсі – скрізь.
І хоча багато суспільств уникають вживання яловичини чи свинини, скільки культур у світі не мають курятини в меню?
“Кури – це символ того, як змінилася наша біосфера, в якій зараз домінує споживання і використання ресурсів людиною”, – говорить Беннетт, колишній дослідник Лестерського університету, а нині співробітник британської організації “Люди за етичне поводження з тваринами” (PETA).
“Величезна кількість характерних курячих кісток, викинутих по всьому світу, залишить чіткий слід у майбутньому геологічному літописі”, – додала вона.
