На вигляд вона радше нагадує істоту з фантастичного фільму, ніж рослину. Майже чорна квітка з трьома «рогами» ховається під лісовою підстилкою, а найцікавіше — їй не потрібне сонячне світло для живлення.
Новий вид отримав назву Thismia daemona. Він не має хлорофілу й не фотосинтезує, а замість цього використовує підземний зв’язок із грибами. Водночас дослідники вже говорять про вразливість цієї незвичайної рослини: відома лише одна її популяція, де налічується менше 50 екземплярів.
Повідомляє NNews із посиланням на ScienceAlert.
Рослина, яка відмовилася від фотосинтезу
Для більшості рослин схема проста: листя отримує світло, хлорофіл запускає фотосинтез, а рослина виробляє органічні речовини для росту.
Thismia daemona працює інакше.
У неї немає хлорофілу, тому вона не може використовувати сонячне світло для фотосинтезу. Замість цього рослина отримує вуглець та поживні речовини за допомогою грибів, які живуть у ґрунті.
Такий спосіб живлення називають мікогетеротрофією.
Якщо спростити, рослина фактично використовує грибну мережу як посередника. Гриби пов’язані з деревами в лісі й отримують від них органічні речовини, а T. daemona забирає частину ресурсів через цей підземний ланцюг.
Тобто джерело її енергії знаходиться не над рослиною, а під нею.
Більшу частину життя її просто не видно
Це ще одна причина, чому подібні рослини так легко пропустити.
Thismia daemona проводить більшу частину життєвого циклу під лісовою підстилкою. На поверхні вона з’являється лише на короткий період, коли формує квітку та плід.
Її можна буквально не помітити під ногами.
І тут незвичайна біологія виду перетворюється на проблему для його збереження. Руйнування шару опалого листя може пошкодити не тільки саму рослину, а й середовище, від якого залежить її грибний партнер.
Чому її назвали «квіткою диявола»
Зовнішність рослини цілком пояснює незвичайну назву.
Квітка майже чорна, з червонувато-помаранчевими ділянками, напівпрозорими синіми тичинками та трьома тонкими виростами, схожими на роги.
Разом із квіткою рослина виростає приблизно до 12,5 сантиметра.
Її коріння теж виглядає незвично — воно блідо-коричневе, волохате й нагадує радше фрагменти корала, ніж звичайну кореневу систему.
Назву daemona, що походить від латинського слова «демон», ботанік Сахут Чантанаоррапін пов’язує з прихованим підземним способом життя рослини та її характерною зовнішністю.
Найбільша несподіванка — місце, де її знайшли
Новий вид виявили у травні 2025 року в національному парку Тонг Пха Пхум на заході Таїланду.
Рослини росли серед опалого листя та невеликого бамбука на висоті приблизно 930–970 метрів над рівнем моря.
Саме висота й тип лісу стали для науковців несподіванкою.
Представників роду Thismia зазвичай пов’язують із постійно вологими тропічними лісами на нижчих висотах. Натомість T. daemona знайшли у сезонному гірському лісі.
Це розширює уявлення дослідників про середовища, в яких можуть існувати такі мікогетеротрофні рослини.
Як науковці довели, що це новий вид
Одного незвичайного вигляду недостатньо, щоб оголосити рослину новим видом.
Дослідники з Університету Чулалонгкорна та Університету принца Сонгкхли детально вивчили її будову під мікроскопом, зробили зображення високої роздільної здатності та провели генетичний аналіз.
Для порівняння використали п’ять ділянок ядерної та мітохондріальної ДНК. Отримані результати зіставили з генетичними даними інших представників Thismia.
Найближчим відомим родичем нового виду виявилася Thismia betung-kerihunensis із Борнео.
T. daemona також належить до групи Geomitra. До її відкриття представників цієї групи знаходили лише на Малайському півострові, Борнео та Суматрі.
Тепер відомий ареал групи простягнувся далі на північ — до Таїланду.
Новий вид уже опинився в зоні ризику
Відкриття Thismia daemona має і менш приємний бік.
На сьогодні дослідникам відома лише одна популяція. Вона налічує менше 50 рослин і займає площу менш ніж 0,05 квадратного кілометра.
Розташування всередині національного парку забезпечує певний рівень охорони. Проте територію регулярно відвідують туристи.
Для цієї рослини небезпека може бути неочевидною. Пошкодити її можна не лише безпосереднім наступанням. Руйнування лісової підстилки потенційно зачіпає і підземну грибну систему, необхідну для її живлення.
Дослідники попередньо оцінили вид за критеріями IUCN як такий, що перебуває на межі зникнення. Це саме попередня оцінка науковців, а не офіційне внесення T. daemona до Червоного списку IUCN.
Чому це важливо
Ця історія показує, наскільки незвичайними можуть бути стратегії виживання рослин.
Thismia daemona не просто «живе без сонця». Вона фактично відмовилася від одного з базових механізмів, який ми звикли пов’язувати з рослинами, — фотосинтезу.
Водночас її відкриття показує іншу проблему: навіть новий для науки вид може бути надзвичайно рідкісним і залежати від дуже конкретної екосистеми.
💡 Цікаво знати
Після відкриття Thismia daemona кількість відомих видів роду Thismia у Таїланді зросла з 15 до 16.
При цьому сам рід уже налічує близько 120 відомих видів, і всі вони певною мірою пов’язані з грибами.
Тож «квітка диявола» — не унікальна в тому, що відмовилася від фотосинтезу. Незвичайним є її конкретне поєднання зовнішності, середовища існування та географічного поширення.
❓ Головне питання: чи справді їй зовсім не потрібне сонце?
Для живлення — так, фотосинтез їй не потрібен, оскільки рослина не має хлорофілу.
Але це не означає, що сонячне світло для неї взагалі не має значення. T. daemona живе в лісовому середовищі, у затіненій лісовій підстилці, а її існування залежить від складної екосистеми з деревами та грибами.
Точніше буде сказати: рослина не використовує сонячне світло безпосередньо для отримання енергії.
Рослина, яку можна знищити, навіть не торкнувшись її
Найцікавіше в цій історії не три «роги» і навіть не моторошна назва.
Найдивніше — те, що рослина, яка виглядає майже інопланетною, існує завдяки цілком земному підземному ланцюгу: дерева, гриби та лісова підстилка.
І саме тому її легко втратити. Людина може навіть не побачити крихітну квітку, але пошкодити середовище, від якого вона залежить.
«Квітка диявола» виявилася ще одним нагадуванням: у тропічному лісі невідоме може ховатися не десь далеко, а буквально під шаром листя.
