Антарктида більше не є «вічно стабільною» крижаною фортецею. Нове дослідження, опубліковане в Nature, показує: на континенті вже запущені різкі (абруптні) зміни — морський лід стрімко тане, льодові шельфи втрачають масу, крижані щити підходять до критичних порогів, а глибинні океанічні течії слабшають. Наслідки — від удару по екосистемах до прискорення підняття рівня моря — торкнуться мільйонів людей далеко за межами Південного океану, розповідає NNews.
Що таке «різка зміна» — і чому це небезпечно
Абруптна зміна — це стрибок у кліматичній системі, який відбувається набагато швидше, ніж очікувалось. Такі процеси підсилюють самі себе: менше льоду → темніша вода поглинає більше тепла → танення пришвидшується. Після запуску зупинити їх у людські часові масштаби дуже складно.
Морський лід скорочується — запускаються каскадні ефекти
- З 2014 року площа антарктичного морського льоду стійко зменшується й уже виходить за межі природної мінливості минулих століть.
- Менше льоду — менше відбитого сонячного випромінювання (нижче альбедо), океан нагрівається швидше.
- Вищі хвилі без «щитка» з льоду активніше руйнують льодові шельфи.
- Видовий тиск зростає: імператорські пінгвіни та інші мешканці, що залежать від крижаних платформ та припаю, втрачають місця розмноження та кормові ніші.
Сповільнюються життєво важливі глибинні течії
- Танення прісною водою розбавляє поверхневі води та гальмує Антарктичну перекидну циркуляцію — систему, яка розподіляє тепло та вуглець по всій планеті.
- Наслідки: океан гірше поглинає CO₂ та кисень, а поживні речовини довше «застрягають» на дні. Це б’є і по клімату, і по продуктивності морських екосистем.
Мегальод — головна невизначеність рівня моря
- Західноантарктичний крижаний щит і частини Східної Антарктиди вже втрачають масу; темпи втрат від 1990-х зросли в кілька разів.
- Лише Західна Антарктида містить льоду на >5 метрів потенційного підняття глобального рівня моря. Є ризик, що точка неповернення для деяких секторів буде досягнута навіть без великого додаткового потепління (процес триватиме століттями, але його важко зупинити).
- Під загрозою — прибережні міста й інфраструктура: у низинних прибережних зонах живе понад 750 млн людей.
Природа під пресингом: від льоду до суходолу
Потепління, нестабільний лід і людська присутність приносять забруднення та інвазивні види. Антарктичний договір і нові морські/наземні заповідні зони потрібні як ніколи, але самих природоохоронних заходів замало: без швидкого скорочення викидів GHG навіть найсуворіші обмеження не врятують ключові види.
Яке майбутнє ми оберемо
- Мітігація: скорочення викидів настільки швидко, щоб утримати потепління якомога ближче до 1,5°C. Інакше абруптні зміни посиляться.
- Адаптація: планування узбереж (берегозахист і відступ), оновлення буднорм, системи раннього попередження, стійкі ланцюги постачання.
- Наука й моніторинг: супутники, буї, підлідні роботи, довгострокові спостереження течій та шельфів.
Висновок. Те, що відбувається в Антарктиді сьогодні, не залишиться в Антарктиді. Від рішень, ухвалених зараз, залежить, чи зіткнемось ми з лавиною незворотних наслідків — чи зуміємо керовано адаптуватися до змін, які вже запущені.
