Топографічні карти поверхні Марса розкрили місце розташування берегової лінії стародавнього Північного океану.
Дослідники з Університету Пенсільванії та Каліфорнійського технічного університету використовували топографічні дані для дослідження поверхні Марса. Вчені представили докази існування понад 3,5 млрд років тому берегової лінії зі значними осадовими відкладеннями товщиною не менше 900 метрів, які покривали сотні тисяч квадратних кілометрів.
Планетологи використовували спеціальне геологічне програмне забезпечення для візуалізації даних, зібраних НАСА за допомогою лазерного висотоміра місії Mars Orbiter. Вчені виявили понад 6500 кілометрів річкових хребтів, що формують 20 окремих систем. Дослідження показало, що ці хребти являють собою еродовані річкові дельти — залишки стародавньої марсіанської берегової лінії.
Елементи гірських порід, такі як товщина системи хребтів, висоти, місця розташування та можливі напрямки потоку осадових порід, допомогли команді зрозуміти еволюцію регіону та скласти топографічні карти місцевості. Дослідники вважають, що область яка зараз відома як гряди Еоліди (Aeolis Dorsa) і містить найщільніше скупчення річкових хребтів на планеті, в минулому була океаном.
“Скелі в хребтах Еоліди містять цікаву інформацію про те, яким був океан. Він динамічно змінювався. Рівень моря піднімався. Гірські породи відкладалися вздовж його басейнів з великою швидкістю. Тут відбулося багато змін”, – говорить Бенджамін Карденас, дослідник з Університету Пенсільванії та провідний автор дослідження.
У науковій спільноті вже давно ведуться суперечки про те, чи був на Марсі океан в Північній півкулі, відзначають дослідники. Вони вважають, що результати спостереження надають переконливі докази його існування. Гряди Еоліди можуть стати метою дослідження для майбутніх місій на Червону планету.
