НАУКА

Астрономи виявили свідчення існування гігантського океану на Марсі

Поширити:

Цей океан існував 3,5 мільярда років тому.

Вчені з Університету штату Пенсільванія виявили ознаки того, що 3,5 мільярда років тому на Марсі існував великий океан, який покривав сотні тисяч квадратних кілометрів. На його існування вказала топографія берегової лінії, виявлена на численних знімках Червоної планети, повідомляє Science alert.

Дослідникам вдалося нанести на карту понад 6500 кілометрів хребтів. У результаті вчені з’ясували, що ці хребти, швидше за все, є розмитими дельтами річок або поясами підводних каналів, які з’явилися на морському дні.

«На Землі ми наносимо на карту історію водних шляхів, спостерігаючи за відкладеннями, які формувалися з часом. Ми називаємо це стратиграфією, ідею про те, що вода переносить відкладення, і ви можете виміряти зміни на Землі, розуміючи, як накопичуються відкладення. Ось що ми зробили тут – але це Марс», – заявив один із авторів дослідження Бенжамін Карденс.

Читайте також:  Росія запустила на орбіту секретний військовий супутник

У ході дослідження вчені використали дані, які зібрав Mars Reconnaissance Orbiter у 2007 році. Вчені проаналізували товщину, кути та місцезнаходження хребтів. Це допомогло їм простежити історію регіону, який вони досліджували: топографічну депресію Aeolis Dorsa.

За словами Карденса, ймовірно, що у минулому в цьому регіоні відбувалися масштабні зміни. Про це свідчать ознаки суттєвого підвищення рівня моря та швидкого переміщення гірських порід річками та течіями. На сьогоднішній день Aeolis Dorsa містить найбільш концентровану колекцію річкових хребтів на Марсі.

Всі ці відкриття важливі з погляду пошуків слідів життя минулого планети. Якщо колись на Марсі існував океан таких розмірів, він, потенційно, міг бути середовищем, придатним для розвитку життя.

«Це також говорить нам про давній клімат та його еволюцію. Грунтуючись на цих висновках, ми знаємо, що мав бути період, коли було достатньо тепло, а атмосфера була достатньо щільною, щоб підтримувати таку кількість рідкої води одночасно», – додав Карденс.

Читайте також:  Чи є на інших планетах весна, літо, осінь і зима - відповідь учених

І вчені не зупиняють свої дослідження лише на Aeolis Dorsa. У ході іншого дослідження, в якому брав участь і Карденс, вчені застосували метод акустичної візуалізації, який використовується для картування стародавнього морського дна в Мексиканській затоці, до моделі того, як вода могла зруйнувати поверхню Марса.

По всій Червоній планеті розкидані області, які можуть бути давніми річковими хребтами. Симуляція, яка була проведена вченими, показала утворення ландшафту, напрочуд схожого на марсіанський. Це свідчить про те, що колись тут існувало велике водне покриття.

«Якби на стародавньому Марсі були припливи, вони були б і тут, м’яко приносячи та відносячи воду. Це саме те місце, де могло розвинутись давнє марсіанське життя», — вважає Карденс.

Джерело

+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
Читайте також:  Дивна магнітна "аномалія" вперше виявлена на нових картах озера Роторуа