Астрономи з Нової Зеландії помітили дане явище завдяки перевазі часового поясу.
Помітити перші ознаки активності на кометі рекордно гігантських розмірів вдалося завдяки перевазі часового поясу.
Про це повідомляє Space.com
Астрономи з Нової Зеландії першими помітили кому, або зону газу і пилу, що поширюється навколо мегакомети C / 2014 UN271, також відомої як Бернардінеллі-Бернштейн, яка може бути в 1000 разів масивніше звичайної комети. Це може бути найпотужніша комета за всю історію спостережень.
Команда, яка займається моніторингом зображень, отриманих обсерваторією Лас-Кумбрес (LCO), розкидана по всьому світу, і зображення з одного з 1-метрових телескопів LCO, розташованого в Південно-Африканській астрономічній обсерваторії, були доступні 23 червня в опівночі EDT (0400 GMT).
“Решта спали”, – згадує член команди LCO Мішель Банністер з новозеландського Університету Кентербері в заяві, опублікованій в середу (14 липня).
На перший погляд, однак, їй здалося, що нові знімки були невдалими, завдяки вічно актуальній проблемі супутників, що проходять через поле зору телескопів.
“На першому знімку комета була закрита смугою від супутника, і у мене тьохнуло серце”, – продовжила вона. “Але потім інші знімки стали досить чіткими, і, чорт забирай, ось вона, безумовно красива маленька розмита точка, зовсім не чітка, як сусідні зірки”.
Що привернуло увагу Банністер, так це піниста кома, що виникає на неймовірній відстані від Сонця. Коли був зроблений знімок, Бернардінеллі-Бернштейн перебувала на відстані близько 19 астрономічних одиниць (АС) від Сонця. (Одна АС – це середня відстань між Землею і Сонцем – близько 93 мільйонів миль, або 150 мільйонів кілометрів). Це приблизно вдвічі більше, ніж орбітальна відстань Сатурна від Сонця. Сонячна енергія в цей момент становить лише малу частину того, якою ми користуємося тут, на Землі.
При цьому комета має велику масу, яку можна нагріти. Діаметр величезного ядра комети Бернардінеллі-Бернштейна оцінюється більш ніж в 62 милі (100 км), що в три рази більше, ніж у наступного відомого найбільшого кометного ядра – комети Хейла-Боппа, знаменитої комети, що пролетіла повз Землю в 1998 році. Однак, на жаль для нетерплячих астрономів, Бернардінеллі-Бернштейн не зможе наблизитися ближче до нашої планети.
Наступне зближення Бернардінеллі-Бернштейна з Сонцем відбудеться за Сатурном в січні 2031 року, але в астрономів є десятиліття, щоб спланувати це зближення. Якщо вірити історії, телескопи по всьому світу і в космосі, а також всі космічні апарати, які виявляться поблизу, спостерігатимуть за кометою, щоб дізнатися якомога більше про її склад і історію.
Проєкт LCO LOOK, який вже спостерігає за декількома кометами, продовжить спостереження за Бернардінеллі-Бернштейна; з передбачуваним графіком спостережень можна ознайомитися тут. Очікується, що проєкт надасть допомогу, оскільки мережа його телескопів дозволяє “швидко реагувати” протягом 15 хвилин при виникненні будь-яких спалахів, йдеться в заяві. Але телескопи LCO будуть не єдиними спостерігачами.
“Тепер існує велика кількість спостережень, таких як Zwicky Transient Facility і будується обсерваторія Vera C. Rubin Observatory, які щоночі відстежують окремі ділянки неба”, – сказав в тій же заяві член LOOK Тім Лістер, штатний вчений LCO.
“Ці спостереження можуть дати сигнал, якщо одна з комет раптово змінить яскравість”, – додав він. Тоді ми можемо запустити роботизовані телескопи LCO, щоб отримати більш докладні дані й довше подивитися на мінливу комету, поки огляд переміститься на інші ділянки неба “.
