Телескоп Хаббл (Hubble Space Telescope) допоміг вченим NASA визначити розміри ядра комети C/2014 UN271 Бернардінеллі-Бернштейна, яка була виявлена майже 10 років тому. Виявилося, що ця комета має гігантське ядро — 80 км у діаметрі, і це новий рекорд. А ще це приблизно в 50 разів більше, ніж середній розмір ядра комет у Сонячній системі і на 20 км більше за попереднього рекордсмена.
Ця комета наразі знаходиться далеко від Землі, рухаючись зі швидкістю близько 35405 км/год. Комета Бернардінеллі-Бернштейна летить до Сонця вже понад 1 млн років. Але не хвилюйтесь, найближча відстань, на яку вона наблизиться до нас, за даними NASA, становить близько 1,6 млрд км, чого вона не досягне навіть до 2031 року. Раніше кометою, яка носила титул «найбільшого ядра», була комета C/2002 VQ94, яка була помічена у 2002 році та, за оцінками, мала розмір близько 96 км у поперечнику.
Це нове чудовисько вперше спостерігали у 2010 році. Декілька років потому астрономи Педро Бернардінеллі і Гері Бернштейн виявили об’єкт в архівних даних, зібраних у рамках дослідження темної енергії в Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо в Чилі. З моменту свого первісного відкриття об’єкт вивчався з використанням широкого спектру інструментів, включаючи як наземні телескопи, так і космічні телескопи, такі як Габбл.
Завдяки спостереженням з хаббла дослідники нарешті змогли офіційно підтвердити гігантський розмір цієї «брудної сніжної грудки». (Комети називають «брудними грудками», оскільки вони складаються з гірських порід, льоду та інших матеріалів та уламків, хоча склад об’єктів може відрізнятися). На цю мить комета Бернардінеллі-Бернштейна знаходиться на відстані 3,2 млрд км від Сонця і має температуру -211° С.
Основна проблема, з якою зіткнулася команда під час підтвердження розміру ядра, полягала у тому, щоб відрізнити ядро від хвоста комети.
Бернардінеллі-Бернштейн знаходиться надто далеко, щоб Габбл міг точно визначити її ядро, але команда зафіксувала світловий сигнал за допомогою телескопа, що показує розташування комети. Потім вони змогли використати ті спостереження Габбла, які у них були і техніку комп’ютерного моделювання, щоб показати, де буде хвіст об’єкта. Так вони змогли визначити розмір його ядра.
Команда порівняла свої дані з раннішими спостереженнями, зробленими Великою міліметровою/субміліметровою решіткою Атакама (ALMA) в Чилі, і виявила, що ранні оцінки розміру, зроблені за допомогою ALMA, узгоджуються з новими висновками Габбла. А радіоспостереження ALMA дозволили їм уточнити відбивну здатність об’єкта, показавши, що поверхня комети темніша, ніж вони очікували.
Вчені вважають, що комета Бернардінеллі-Бернштейна рухається з Хмари Оорта, найвіддаленішої області нашої Сонячної системи, де знаходиться величезна кількість комет. Вважається, що комети, що лежать у цій величезній розсіяній хмарі, сформувалися ближче до Сонця, але були відкинуті набагато далі внаслідок гравітаційної взаємодії з новонародженими планетами-гігантами нашої Сонячної системи. І вони, як правило, залишаються там, поки інший гравіційний поштовх не спрямує їх до нас.
ЄКА припиняє співпрацю з Росією за місіями на Місяці
