Радіотелескопи нового покоління, зокрема Australian Square Kilometre Array Pathfinder (ASKAP) та MeerKAT у Південній Африці, відкривають перед науковцями надзвичайно тьмяні космічні об’єкти, які ще ніколи не потрапляли в поле зору дослідників. Ці телескопи фіксують радіосигнали замість видимого світла, дозволяючи зазирнути в абсолютно новий вимір Всесвіту.
Завдяки високій чутливості MeerKAT та ASKAP астрономи виявили “Всесвіт низької яскравості поверхні” — космічний простір, наповнений об’єктами з надзвичайно слабким випромінюванням. Багато з них мають унікальні фізичні властивості та стали видимими лише зараз завдяки передовим технологіям.
Нестабільні зорі та залишки наднових
Серед знахідок — загадкове кільце Kýklos та об’єкт WR16, які демонструють середовище навколо рідкісних зір — Вольф-Раєтівських зірок. Це гігантські зорі, що на завершальному етапі життя втрачають оболонки, створюючи яскраві туманності навколо себе. Їхні викиди формують симетричні сфери, які в радіотелескопах виглядають як кільця.
ASKAP також зафіксував кілька залишків наднових, зокрема Stingray 1, Perun, Ancora та Unicycle. Це розширювані оболонки вибухів зірок, які утворюють майже ідеальні кола. Один із найцікавіших об’єктів — Teleios, залишок наднової з ідеально круглою формою, яка свідчить про мінімальний вплив міжзоряного середовища.
Гігантський залишок та нові відкриття
ASKAP відкрив один із найбільших залишків наднової — Diprotodon, який займає на небі площу, що в шість разів перевищує розмір Місяця. Це відкриття дозволило дослідникам розкрити більше подробиць про історію та фізику об’єкта, зокрема про його складну внутрішню структуру.
Цікавим прикладом стало переосмислення вже відомого об’єкта — туманності відбитого світла VdB-80. Завдяки даним ASKAP вдалося виявити пов’язану з нею область іонізованого водню (HII-регіон), що свідчить про активний вплив зірки на навколишню молекулярну хмару. Об’єкт отримав назву Lagotis, на честь австралійської білбі.
Загадки за межами Чумацького Шляху
ASKAP і MeerKAT відкривають також об’єкти за межами нашої галактики, наприклад, радіокільцеві галактики, де в оптичному світлі видно звичайний диск, а в радіодіапазоні — кільце. Причини таких структур досі загадка — можливо, серія вибухів наднових виштовхнула газ із центру галактики.
Ще одна таємниця — LMC-ORC, представник нового класу об’єктів під назвою “дивні радіокола” (Odd Radio Circles). Вони видимі лише в радіохвилях, і їхнє походження залишається невідомим.
Майбутнє досліджень
MeerKAT та ASKAP уже відкрили чимало унікальних об’єктів, однак ці телескопи — лише передвісники грандіозного проекту Square Kilometre Array. Ця міжнародна обсерваторія забезпечить ще більшу чутливість та відкриє нові горизонти для радіоастрономії. Поточне картографування за допомогою EMU виконане лише на 25%, тож попереду ще безліч відкриттів.