До 2100 року кількість смертей, пов’язаних зі змінами клімату та забрудненням повітря, може досягти 30 мільйонів щороку, навіть за умов сталого розвитку та зниження викидів. У разі найгіршого сценарію з неконтрольованими викидами смертність може зрости до 44 мільйонів на рік. В Україні, наприклад, смертність через зміни клімату зросте з 41 тисячі у 2000 році до 127 тисяч у 2090 році, тоді як смертність від забруднення повітря зменшиться з 72 тисяч до 18 тисяч.
Методи дослідження впливу клімату та забруднення
Науковці змоделювали кілька сценаріїв майбутнього, враховуючи кліматичні зміни та концентрацію PM2.5 у повітрі. Вони розглядали три варіанти розвитку:
- Сталий розвиток із суттєвим скороченням викидів.
- Помірні заходи щодо скорочення викидів.
- Сценарій, за якого викиди залишаються на високому рівні.
Якщо у 2000 році смертність через ці фактори становила 5,7 мільйона осіб на рік, то до 2100 року вона може зрости до 30–44 мільйонів. Хоча контроль викидів зменшить рівень забруднення повітря, смертність від нього зросте у 4–7 разів через збільшення чисельності населення та його старіння. Найбільше постраждають країни Південної та Східної Азії, а також Африки на південь від Сахари.
Смертність від високих температур підвищиться ще значніше — у 6–11 разів, особливо у тропічних регіонах. У країнах з високими доходами цей показник перевищить смертність від забруднення ще до 2100 року.
Зростання чисельності населення та його старіння сприятимуть підвищенню смертності, оскільки середній вік до 2100 року досягне 56 років. Люди старшого віку більш уразливі до впливу забруднення повітря і високих температур. Сталий розвиток та заходи зі зниження викидів значно знижують смертність, що підкреслює важливість впровадження екологічних ініціатив.
Такими результатами поділилися в журналі Nature Communications.