Полівініловий ацетат, або «ПВА-клей», часто асоціюється зі шкільними проєктами та столярними роботами. Однак ключовий компонент у його виробництві може мати приховану медичну суперсилу у лікуванні раку, згідно з дослідженням Токійського університету в Японії.
Зокрема, додавання сполуки полівінілового спирту до суміші, що використовується у променевій терапії для лікування раку голови та шиї, покращує націлювання на ракові клітини, завдаючи меншої шкоди здоровим тканинам.
“Ми виявили, що [полівініловий спирт], який використовується у рідкому клеї, значно підвищує ефективність сполуки під назвою D-BPA, яка раніше була виключена з лікарських засобів через її неефективність”, — розповідає провідний автор дослідження Такахіро Номото, біомедичний інженер з Токійського університету.
Лікування раку за допомогою бор-нейтрон-захоплювальної терапії (BNCT) потребує введення препарату, що «навантажує» ракові клітини бором. Бор поглинає потік нейтронів і розпадається у радіоактивний вибух, знищуючи навколишні клітини.
Хоча цей метод точного націлювання є ефективним, низькоенергетичний потік нейтронів може бути використаний лише для ракових пухлин, близьких до поверхні шкіри. Також важливо, наскільки добре бор утримується в пухлинах.
Додавання полівінілового спирту дозволило дослідникам раніше покращити ефективність критичного інгредієнта препарату під назвою L-BPA.
Однак L-BPA може потрапляти у здорові клітини за певних умов, тому вчені звернули увагу на подібну речовину — D-BPA.
На відміну від L-BPA, D-BPA не накопичується у ракових клітинах, через що його раніше не використовували для лікування раку. Проте у поєднанні з полівініловим спиртом D-BPA виявився навіть ефективнішим у накопиченні бору в пухлинах і його утриманні.
“У моделі підшкірної пухлини ця система досягла дивовижно високого накопичення бору у пухлинах, чого неможливо було досягти традиційними методами, і спричинила потужний ефект BNCT”, — пишуть дослідники у своїй науковій статті.
“[Полівініловий спирт] може бути унікальним матеріалом, що розкриває потенціал, здавалося б, інертних молекул”.
Хоча потрібні додаткові дослідження для підтвердження ефективності у реальній терапії, лабораторні результати є перспективними. Якщо бор у ракових клітинах накопичується у більшій кількості й утримується довше, потоки нейтронів повинні швидше руйнувати злоякісну тканину, що скорочує тривалість лікування та мінімізує побічні ефекти.
“Розробка препаратів для лікування раку вимагає значних зусиль, і останнім часом дослідження зосереджуються на складних і дорогих молекулах”, — зазначає Номото.
“Однак ми стурбовані тим, що такі методи будуть занадто дорогими для широкого застосування. У цьому дослідженні ми прагнули створити препарат з простою структурою, високою функціональністю та низькою вартістю”.
Дослідження було опубліковане в Journal of Controlled Release.