У цьому їм допоміг аналіз ДНК людей, померлих в XIV столітті на території сучасної Киргизії.
Колектив вчених з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка в Лейпцигу, Тюбінгенського університету (Німеччина) і Стерлінгського університету (Великобританія) проаналізував ДНК семи осіб, померлих в XIV столітті й похованих на території сучасної Киргизії. У підсумку вони прийшли до висновку, що чорна смерть, судячи з усього, зародилася в Центральній Азії. Про це розповідається дослідженні, опублікованому в журналі Nature.
Пік найбільшої пандемії в історії людства — так званої чорної смерті — припав на середину 1340-х. Збудником стала чумна паличка Yersinia pestis, яка забрала життя 30-60 відсотків населення Європи. Попри величезні демографічні та соціальні наслідки, «батьківщину» чорної смерті довгий час не вдавалося встановити. Однак відомо, що в 1347 році чума вперше потрапила в Середземномор’ї завдяки суднам, що перевозили товари з територій Золотої Орди в регіони Чорного моря. Потім інфекція поширилася по Європі, Близькому Сходу і Північній Африці, повторні спалахи траплялися аж до XIX століття.
Згідно з однією з найпопулярніших гіпотез про виникнення чорної смерті, пандемія зародилася, як водиться, в Східній Азії, а точніше — в Китаї. Тим часом автори нової роботи заявили, що єдині доступні археологічні дані походять з Центральної Азії, з території сучасної Киргизії, недалеко від безстічного озера Іссик-Куль, сьомого за глибиною у світі. Як показали ці знахідки, в 1338 і 1339 роках в тих місцях вирувала якась епідемія: в процесі розкопок, які проводили в 1885-1892-х, вдалося знайти відповідні надгробки з написами на сирійському (нині мертва мова арамейської групи, на початку нашої ери поширений серед громад Близького Сходу), що розповідають про «морову виразку».
Предметом вивчення німецьких і британських фахівців стали стародавня ДНК, витягнута з людських останків, що покояться в похованнях в селах Кара-Джигач і Бурана Чуйської долини, а також археологічні та історичні дані. Перші результати команди виявилися обнадійливими: у трьох осіб, які померли, згідно з написами на надгробках, ще в 1338 році, ідентифікували сліди Yersinia pestis. Так “невідому епідемію” пов’язали з чорною смертю.
Однак чи можна говорити, що територія нинішньої Киргизької Республіки була «колискою» пандемії? Як припускали автори попередніх робіт, початок чорної смерті пов’язаний з “вибухом” різноманітності штамів чуми (Big Bang event of plague diversity). Точну дату цієї події раніше встановити не вийшло: ймовірно, воно відбулося між X і XIV століттями.
Тепер вчені зібрали воєдино повні геноми Yersinia pestis з Киргизії та проаналізували, як вони корелюють зі згаданим вище «вибухом». “Ми з’ясували, що стародавні штами з Киргизстану знаходяться точно в «клубку» цієї масштабної події диверсифікації. Іншими словами, ми змогли виявити вихідний штам чорної смерті та навіть знаємо точний рік його появи (1338-й. — прима. ред.)”, – розповіла Марія Спіроу з Тюбінгенського університету.
Оскільки збудник чуми – зоонозна бактерія Yersinia pestis, спочатку вона вражала організми дрібних ссавців і їх бліх: це природно-осередкове захворювання поширювалося в популяціях гризунів по всьому світу, а потім перейшло до людини. Значить, древній штам, що викликав епідемію 1338-1339 років в районі озера Іссик-Куль, повинен бути місцевим.
“Ми з’ясували, що сучасні штами, найбільш тісно пов’язані з древнім штамом, сьогодні можна виявити в резервуарах чуми навколо гірської системи Тянь-Шань, дуже близько до того місця, де виявили древній штам. Це вказує на те, що предок чорної смерті походив з Центральної Азії», – підсумував Йоханнес Краузе, старший автор дослідження і директор Інституту еволюційної антропології суспільства Макса Планка
