JWST підтвердив, що далека галактика була вбита чорною дірою

JWST підтвердив, що далека галактика була вбита чорною дірою

Коли JWST запустили на Різдво 2021 року, він мав вирішити багато цікавих питань. Одним із таких питань було дослідження давньої галактики, яка вже не формує нових зірок. Результати спостережень підтверджують, що ця галактика, відома як GS-10578 або “Галактика Пабло”, зупинила зореутворення через вплив надмасивної чорної діри.

JWST – космічний телескоп Джеймса Вебба.

Еволюція галактик є ключовим аспектом астрономії. Вчені вже знають, що надмасивні чорні діри (НМЧД) розташовані в центрі масивних галактик і значною мірою впливають на їх розвиток. Коли НМЧД поглинає матерію, вона створює активні галактичні ядра (АГЯ), які можуть випромінювати енергію по всьому спектру й затьмарювати решту галактики. Це явище називають “згасанням”, оскільки АГЯ здатні припиняти формування нових зірок, видуваючи холодний газ.

Цей малюнок ілюструє деякі результати дослідження. На ньому зображено Галактику Пабло посередині з п’ятьма галактиками-супутниками з низькою масою, що зливаються. На врізці (b) показано деталі з основного зображення. Блакитний контур зміщений на північний захід і являє собою відтік холодного газу, який гасить зореутворення в галактиці. (D’Eugenio and Maiolino et al. 2024)

JWST спостерігав галактику GS-10578 на відстані 12,5 мільярдів років. Хоча вона містить дві мільярди сонячних мас, зіркоутворення в ній припинилося через згасання. Нове дослідження, проведене міжнародною командою вчених, вперше підтвердило, що НМЧД дійсно можуть припиняти формування зірок у давніх галактиках, видуваючи холодний газ – основне джерело для створення нових зірок.

Читайте також:  Батарея на харчових продуктах: альтернатива традиційним батареям

Вчені зазначають, що хоча дослідження стосується лише однієї галактики, воно дає змогу краще зрозуміти, як НМЧД сприяють згасанню в інших масивних галактиках, залишаючи їх “мертвими” на тривалий час.

На цьому малюнку з дослідження показано впорядковане обертання Галактики Пабло. Різниця швидкостей, що спостерігається, пояснюється тим, що одна сторона рухається від нас і з нашої перспективи має червоне зміщення, тоді як інша рухається до нас і має синє зміщення. (D’Eugenio and Maiolino et al. 2024)

Ця стаття була опублікована на сайті Universe Today. Прочитайте оригінальну статтю.