Imago Mundi, також відому як “Вавилонська карта світу”, часто називають найдавнішою картою відомого світу, яку коли-небудь знаходили. Звісно, вона не така науково точна, як Google Maps, і не так чудово ілюстрована, як картографія середньовіччя, але вона дає унікальне уявлення про те, як стародавні вавилоняни бачили себе і світ навколо себе.
Ймовірно, вона була створена між 2600 та 2900 роками тому, в той час, коли Неовавилонська імперія була світовим лідером в архітектурі, культурі, математиці та ранніх набігах на науку.
Віднайдення карти у 19 столітті є майже такою ж загадковою, як і сам об’єкт. Згідно з Британською енциклопедією, артефакт був виявлений Ормуздом Рассамом, відомим археологом, який розкопав деякі з найкращих ассирійських і вавилонських старожитностей, коли-небудь знайдених, в тому числі таблички, що містили “Епос про Гільгамеша”, найдавніший у світі твір літератури.
Вавилонська карта світу була знайдена в ящику, пов’язаному з розкопками Рассама 1881 року в Сіппарі в сучасному Іраку, приблизно за 40 кілометрів (25 миль) на південний захід від сучасного Багдада. Однак дехто вважає, що спочатку її могли знайти в Борсіппі, іншому стародавньому місті, розташованому приблизно за 115 кілометрів (70 миль) на південь від Багдада. Наразі вона зберігається у Британському музеї в Лондоні.
Тріснута табличка розміром 12,2 на 8,2 сантиметрів (4,8 на 3,2 дюйма) містить кругову карту, а також фрагменти тексту, написані клинописом. З огляду на її пошкоджений стан, частина інформації на артефакті відсутня, хоча десятиліттями наукового вивчення вдалося зібрати докупи більшу частину її змісту.
Контур об’єктів на вавилонській карті світу: Вавилон позначений під номером 13, а 14-17 – океан.
На карті зображено Месопотамію, історичний регіон на Близькому Сході, який часто називають “колискою цивілізації”, оскільки в ньому протягом давньої історії існувало кілька видатних цивілізацій і культур, включаючи вавилонян і ассирійців.
Більшість вважає, що місто Вавилон зображено в прямокутній смузі біля верхньої частини внутрішньої сторони карти (на ілюстрації вище позначено цифрою 13). Паралельні лінії перетинають цей прямокутник зверху донизу, зображуючи річку Євфрат. Знаменита річка бере свій початок з гір на півночі, проходить через Вавилон, а потім впадає в болотисту місцевість на півдні.
Згідно з роботою 1988 року, ми також можемо знайти розташування численних інших міст і царств, зокрема Ассирії, Деру та Урарту. Всі ці поселення оточені майже ідеальною кільцевою смугою, яка представляє “Гірку воду” або “Гірку річку”, що зазвичай перекладається як океан.
У верхній частині карти за океаном позначено місце, “де не видно сонця”. Можливо, вони вірили, що це земля вічної темряви, подібно до дивних просторів, описаних в “Епосі про Гільгамеша”, а можливо, це загадковий коментар про рух Сонця.
Карта, що показує, як виглядала ця частина світу в давнину.
Частина тексту натякає на різних монстрів і фантастичних істот, що мешкають у різних регіонах, зокрема крилатого коня, великого морського змія, людину-скорпіона та людину-бика. Є також згадки про менш дивовижних звірів, таких як газель, пантери, олені, мавпи, гірські козли, водяні буйволи та вовки.
Людські персонажі також населяють карту. У тексті згадуються кілька різних людей, зокрема Утнапіштім, легендарний герой, який пережив вавилонський потоп, та перший правитель Аккадської імперії Саргон.
Якби ви намагалися орієнтуватися в Західній Азії сьогодні, можна з упевненістю сказати, що вавилонська карта світу була б досить марною – згадки про міфічних тварин, безумовно, вводили б в оману. Однак, як історичний документ, цей об’єкт містить багато інтригуючих відомостей про домінування Неовавилонської імперії в часи її створення.
За словами експерта Британського музею доктора Ірвінга Фінкеля, Вавилон зображений “надзвичайно великим у порівнянні з іншими містами на карті”, що свідчить про те, що “зміст карти, безсумнівно, відображає Вавилон як центр світу”.