Поряд з бонобо, шимпанзе є найближчими живими родичами людини, і їхній геном вражаюче схожий на наш. Однак шимпанзе не керують автомобілями, не говорять данською і не грають на кларнеті, тож якщо ми так генетично схожі, чому ми настільки різні у зовнішньому вигляді та поведінці?

Наскільки ми схожі насправді?

Вважається, що люди і шимпанзе розійшлися від спільного предка близько шести мільйонів років тому, що є досить недавнім у еволюційних термінах. У середині 2000-х років вчені змогли секвенувати геном шимпанзе на ім’я Клінт, виявивши, що, в абсолютних термінах, генетичний код виду на 96 відсотків ідентичний нашому.

Однак значна частина цієї різниці пояснюється дуплікацією, коли ділянки геному просто повторюються в одному виді, але не в іншому. Однак з точки зору реальних генів ми схожі на 98,8 відсотка, тобто лише 1,2 відсотка нашого генетичного коду не знайдено у шимпанзе.

Читайте також:  Кілауеа показує новий тип виверження вулкана «Stomp Rocket»

Це здається небагато, але коли врахувати, що людський геном складається приблизно з трьох мільярдів пар основ – або часток генетичної інформації – то цей невеликий відсоток складає близько 35 мільйонів розбіжностей між двома видами.

Де знаходяться відмінності?

Багато відмінностей між людськими та шимпанзе геномами можна знайти в ділянках, які відповідають за транскрипційні фактори, які діють як генетичні перемикачі, що вказують, коли різні гени повинні активуватися, а коли залишатися неактивними. Іншими словами, багато чого з нашої людяності не пов’язано з генами, які є специфічними для нашого виду, але обумовлено тим, що гени, які ми поділяємо з шимпанзе, виражаються унікальним чином.

Наприклад, гени, що кодують нейрони в кожному з наших мозкових регіонів, майже такі ж, як і ті, що знаходяться у шимпанзе, але їхній шаблон активації гарантує, що ми розвиваємо більше цих клітин – і, отже, більший мозок – ніж інші примати. Все, що нас відокремлює, це невелика ділянка геному, яка контролює ступінь поділу клітин у нервовій системі, а не власне гени, які кодують створення різних нейронів.

Читайте також:  Вчені зі США знайшли ще одне свідчення наявності води на Марсі

Таким чином, геноми, які виглядають майже ідентичними, можуть породжувати надзвичайно різні фенотипічні характеристики. Гени можуть бути однаковими, але тонкі відмінності в частинах геному, які контролюють експресію генів, можуть повністю змінити кінцевий продукт.

Людські гени

Вчені досі аналізують дані, щоб зрозуміти, як саме працюють 1,2 відсотка нашого геному, що є унікально людським. На сьогодні вони змогли ідентифікувати певні ділянки, які, здається, кодують певні характеристики.

Наприклад, ген під назвою ASPM, ймовірно, пов’язаний з нейрогенезом і розміром мозку у людей, тоді як інший, під назвою FOXP2, може бути пов’язаний з розвитком мови. Ще один ген, KRTHAP1, впливає на паттерн експресії кератину в людських волосяних фолікулах і може пояснювати відмінності між нашим волоссям та волоссям наших більш волохатих родичів.

Читайте також:  Caral: найстаріша цивілізація Західної півкулі

Багато генів, яких ми не маємо спільно з шимпанзе, пов’язані з імунною функцією і призводять до значних відмінностей у сприйнятливості до хвороб. Наприклад, шимпанзе стійкі до малярії та деяких вірусів грипу, з якими ми, люди, боремося, хоча ми краще справляємося з туберкульозом.

Дивлячись на загальну картину

Незначні відмінності між людським і шимпанзе геномами є ідеальною демонстрацією чудової економічності ДНК: замість того, щоб вимагати повного перепису коду для створення нового виду, потрібно лише кілька незначних змін, щоб перетворити шимпанзе на людину.