Те, що ми змінюємо клімат планети, не підлягає сумніву. Реальність цього підтверджується дослідженням за дослідженням – і останнє з них показує, що швидкість, з якою вуглекислий газ викидається в атмосферу зараз, не має природних аналогів за останні 50 000 років.
Дослідники проаналізували газ, який був затриманий в антарктичних льодах за цей період. Вони виявили, що під час останнього найбільшого природного збільшення вуглекислий газ збільшився на 14 частин на мільйон за 55 років. Це сталося 7 000 років тому. Зараз таке ж збільшення відбувається за 5-6 років.
“Вивчення минулого вчить нас, наскільки сьогоднішній день відрізняється. Швидкість зміни CO2 сьогодні дійсно безпрецедентна”, – сказала провідний автор дослідження Кетлін Вендт, доцент Коледжу наук про Землю, океан і атмосферу Університету штату Орегон. “Наше дослідження виявило найшвидші темпи природного зростання СО2 в минулому, які коли-небудь спостерігалися, а темпи, що відбуваються сьогодні, значною мірою зумовлені людськими викидами, в 10 разів вищі”.
Попередній аналіз показав, що під час останнього льодовикового періоду, який закінчився близько 10 000 років тому, спостерігалися своєрідні стрибки вуглекислого газу, але не було достатньо деталей, щоб з’ясувати, що відбувалося в цей час. Ці періоди називаються “Подіями Генріха”, і нова робота дала важливе розуміння їхньої причини.
“Ці “Події Генріха” справді дивовижні, – додав співавтор дослідження Крісто Буйзерт, доцент того ж факультету. “Ми вважаємо, що вони спричинені драматичним обвалом північноамериканського льодовикового щита. Це запускає ланцюгову реакцію, яка включає зміни в тропічних мусонах, західних вітрах Південної півкулі і ці великі викиди CO2, що виходять з океанів”.
Потенційно важливим гравцем під час подій Генріха є західні вітри. Вони впливають на циркуляцію в глибокому океані, і під час підйому вуглекислого газу вони виявилися сильнішими. Посилення призвело до швидкого вивільнення CO2 з Південного океану. Це може бути поганою новиною для майбутнього.
Попередні дослідження припускали, що кліматична криза робить західний вітер знову сильнішим. Якщо ця робота правильна, це може означати, що в майбутньому здатність Південного океану затримувати вуглекислий газ, який ми вивільняємо, значно зменшиться.
“Ми покладаємося на те, що Південний океан поглинає частину вуглекислого газу, який ми викидаємо, але швидке посилення південних вітрів послаблює його здатність це робити”, – сказав Вендт.
