Доісторичний вовк, який пролежав замороженим, як морозиво, понад 44 000 років, пройшов розтин у Росії, який має розкрити всі подробиці його життя як головного хижака льодовикового періоду.
Вовка виявили у 2021 році під 40-метровою (131 фут) шаром вічної мерзлоти на річці Тирехтях в Абийському районі на Далекому Сході Росії.
Його тіло було передано до Академії наук Республіки Саха (Якутія) і відтоді пройшло розтин вченими Музею мамонта Північно-Східного федерального університету та Європейського університету в Санкт-Петербурзі.
У стерильних умовах команда розрізала тушу і взяла зразки внутрішніх органів, а також вміст шлунково-кишкового тракту. Вивчаючи бактерії в кишечнику, можна було б дізнатися про раціон і стан здоров’я вовка.
“Його шлунок зберігся в ізольованому вигляді, немає жодних забруднень, тому завдання нетривіальне. В результаті препарування ми сподіваємося отримати знімок біоти давнього плейстоцену. Це був активний і великий хижак, у нас є можливість дізнатися, чим він харчувався. Крім того, об’єкти, які споживали його жертви, також потрапляли в його шлунок”, – йдеться в повідомленні Альберта Протопопова, завідувача відділу вивчення мамонтової фауни Академії наук Якутії.
Внутрішні органи зразка вовка напрочуд добре збереглися, що є гарною новиною для дослідників.
“Крім того, ми вибрали один премолярний зуб, щоб визначити біологічний вік знахідки. Судячи зі зношеності зубів і розвитку сагітального гребеня, можна сказати, що це дорослий самець”, – додав Максим Чепрасов, завідувач лабораторії Музею мамонта Північно-Східного федерального університету.
Дослідники сподіваються, що деякі з мікроорганізмів, які населяють нутрощі тварини, можливо, навіть досі живі, перебуваючи в стані, схожому на сплячку, протягом тисяч і тисяч років при мінусових температурах. Якщо вони вижили, є шанс, що їх можна буде використовувати для сучасної біомедицини.
“Наша наукова співпраця з Музеєм мамонта НЕФУ дозволила нам дізнатися більше про бактерії, які населяли мамонтовий степ, починаючи з плейстоценового періоду. Ми бачимо, що живі бактерії можуть тисячоліттями зберігатися у рештках викопних тварин, які є своєрідними свідками тих давніх часів”, – зазначив Артемій Гончаров, професор кафедри епідеміології, паразитології та дезінфектології Північно-Західного державного медичного університету.
У кишках замерзлого вовка можуть міститися бактерії, що збереглися з льодовикового періоду.
“Ми сподіваємося на хороші результати, які дозволять нам трохи просунутися в розумінні того, якими були стародавні мікробні спільноти, яку функцію вони виконували і наскільки небезпечні патогенні бактерії були представлені в їхньому складі. Можливо, будуть виявлені мікроорганізми, які можуть бути використані в медицині та біотехнології як перспективні продуценти біологічно активних речовин”, – додав Гончаров.
Це не єдиний цікавий зразок, який зберігається в Північно-Східному федеральному університеті; нещодавно вони також придбали ще одного замороженого вовка, знайденого в Нижньоколимському районі Якутії, Сибір, і планують розпочати його вивчення після завершення досліджень поточної туші.
Ця частина світу багата на вічну мерзлоту – постійно заморожений шар ґрунту під верхньою поверхнею Землі, який є ідеальним матеріалом для утримання та збереження живих зразків льодовикового періоду. У цьому відчайдушно холодному куточку Сибіру останнім часом було виявлено різноманітний звіринець стародавніх тварин, включаючи птаха віком 49 000 років і цуценя на ім’я “Догор”, що чудово збереглося до наших днів.