Вчені провели експеримент за участю людей, яким показували фото темнооких і світлооких собак. Результати допомогли зрозуміти, чому ці популярні домашні тварини найчастіше мають саме карі очі, а не жовті, як у їхніх найближчих родичів – вовків.
Питання про зв’язок між кольором райдужної оболонки і комунікативною функцією порушували неодноразово. Наприклад, поширена думка про те, що темні очі у людей посилюють взаємодію з іншими членами групи за допомогою погляду. Крім цього, дослідники вивчали колір очей і його функції у птахів, амфібій і риб, але лише одного разу вчені зосереджувалися на морфології очей ссавців, які не належать до приматів. Так, аналіз зображень показав, що більшість вовкоподібних псових (сірі та червоні вовки, койоти, золоті та ефіопські шакали) мають світлішу, жовтішу, райдужку, при цьому вони живуть групами і разом полюють.
Однак у більшості собак (Canis Familiaris) – представників роду вовків із родини псових і найстаріших одомашнених тварин – очі карі, темніші. Такий колір райдужки навіть згадується в програмах розведення для більшості чистокровних порід. Тепер зоологи з Наукового університету Тейкьо та Університету Сева (Японія) вирішили прояснити, з чим пов’язані переважно темно-коричневі очі у Canis Familiaris.
“Ми зосередилися на ефекті одомашнення і припустили, що темнооких собак люди сприймають як більш доброзичливих і беззахисних, ніж світлооких, що нагадують про їхніх предків – вовків. Наша гіпотеза ґрунтується на даних про те, що контраст між райдужною оболонкою і зіницею (особливо її розміром) може змінити соціальні сигнали і сприйняті риси особистості”, – розповіли дослідники, стаття яких вийшла в журналі Royal Society Open Science.
Зоологи вивчили високоякісні зображення морд 22 сірих вовків і 81 домашнього собаки 35 популярних порід. На знімках, які були зроблені при природному денному світлі, можна було ретельно роздивитися очі тварин. В аналізі враховували не тільки колір, але ще контраст між райдужкою і зіницею.
Потім учені провели експеримент за участю людей, яким показали фото 12 собак (зображення обрізали до області морди). До вибірки увійшли шість чистокровних порід (два лабрадори-ретривери, сіба-іну, угорська вижла, веймаранер і вельш-коргі) і шість безпородних вихованців (або вони належали до невідомої породи). Для порівняння автори наукової роботи продублювали знімки, за допомогою Adobe Photoshop змінивши колір очей собак з вихідного, темного, на жовтий.
Учасники повинні були розповісти, як вони оцінюють тварин на фото. На вибір їм пропонували 10 пар характеристик: неагресивний – агресивний, тривожний – поступливий, недоброзичливий – доброзичливий, недобрий – добрий, відлюдний – товариський, інфантильний – зрілий, невпевнений – упевнений, залежний – незалежний, недолугий – розумний, ненадійний – надійний. Також люди відповідали на два запитання: “Наскільки ви хотіли б взаємодіяти із собакою на зображенні?” і “Наскільки ви хотіли б залишити собі цього собаку?”
Дослідники також опитали 76 осіб, переважно студентів 18-38 років. Вони заповнювали онлайн-анкети, що містили кілька фото темнооких і світлооких собак (але не однієї і тієї ж особини). Потім повторне дослідження для повторної перевірки результатів проводили за участю 66 осіб.
“Ми виявили, що зображення мордочок темнооких собак мали вищі показники дружелюбності, ніж світлооких. Крім того, їх частіше оцінювали як незрілих (інфантильних). Темнооких тварин описували як більш спокійних, добрих, товариських, неагресивних, невпевнених у собі, залежних”, – розповіли зоологи.
Колір райдужки не вплинув на бажання людей “взаємодіяти” з собакою і взяти його додому. Проте до вихованців, яких назвали більш доброзичливими та інфантильними, учасники ставилися “прихильніше”.
“Хоча механізм неясний, темніший колір очей може передавати людині “дитячі” сигнали. Ймовірно, ми здатні оцінювати вік іншої людини на основі діаметра зіниці, оскільки її розмір зменшується в міру дорослішання. З огляду на те, що темноокі собаки здаються нам володарями розширених зіниць, ми можемо вважати їх молодшими порівняно з собаками зі світлими очима”, – додали дослідники.
На їхню думку, результати підтвердили гіпотезу про те, що темніший колір очей у сучасних собак зумовлений штучним добором під час одомашнення: кароокі тварини могли еволюційно адаптуватися, набувши зовнішнього вигляду, який людина сприймає як “незагрозливий” і доброзичливий.
