На півдні Японії знаходяться острови: Іріомоте, Хатома та Такетомі. Збираючи пісок на їхніх пляжах і розглядаючи його, ви побачите не лише звичайні фрагменти ракушок і каменів, але й крихітні зірочки кремового кольору.
На перший погляд може здатися, що хтось пройшов по узбережжю, розкидаючи пакунок пасти, або ж це зібрання малюків морських зірок, але ці маленькі зірочки насправді є залишками виду, званого Baclogypsina sphaerulata.
Описаний вперше в 1860 році під іншим ім’ям, цей організм належить до давньої групи одноклітинних організмів, що живляться органічними речовинами, відомих як Форамініфери. B. sphaerulata є лише одним з приблизно 4 000 видів живих форамініфер, хоча ця група, ймовірно, існує з раннього кембрію, близько 540 мільйонів років тому.
Оскільки ці організми дрейфують у морі, вони збирають карбонат кальцію і використовують його для побудови оболонок або “тестів” різних форм, від схожих на бульбашки до складних спіралей і, звичайно, зірок.
Коли форами помирають, ці оболонки залишаються і осідають на дні моря, а у випадку з B. sphaerulata, в кінцевому підсумку викидаються на пляжі Окінави.
Однак японський фольклор розповідає іншу історію. Згідно з легендою, зіркоподібний пісок є результатом поєднання Південного Хреста і Північної Зірки, які створили безліч маленьких зіркових дітей.
Їхні нащадки, як вважалося, жили в морі біля узбережжя окінавських островів, але були знищені гігантським морським змієм, і лише їхні скелети залишилися. З часом їхні залишки потрапили на пляжі.
Ідея про те, що ви наступаєте на кладовище зіркових дітей, можливо, зменшить захоплення від знаходження їх у піску, хоча, можливо, це відлякає людей від того, щоб забрати їх з пляжу (що категорично заборонено).
Але якщо це може втішити, ці космічні нащадки залишають корисну спадщину. Форамініфери можуть використовуватися вченими для того, щоб дізнатися, якою була Земля мільйони років тому, надаючи підказки про вік порід і древні кліматичні умови.