Часто люди, котрі зараз перебувають у містах, які піддаються бомбардуванням, жалкують про своє рішення залишитися, і метаються — виїхати чи все-таки бути у своїх домівках. Про це розповідає психолог Ольга Демчук.
Важливо розуміти, що немає правильного рішення, наголошує вона.
«Є рішення і є наслідки. Багато з тих, хто все ж таки евакуювалися, зараз жалкують про те, що вони не у своїх домівках. Тому, як буде краще для вас, скоріше за все, не знає ніхто. І доводиться змиритися зі своїм вибором. Я знаю, що багато з вас не змогли залишити своїх домашніх тварин, хтось не зміг залишити своїх хворих батьків. У кожного є вагомі причини. Комусь просто страшно і немає куди їхати. Ви вже зробили свій вибір. Змиріться з ним», — говорить психолог.
Психолог акцентує на важливості самопідтримки — не треба ставати собі ворогом, влаштовувати внутрішній конфлікт, «пиляти» себе, що ви щось зробили не так.«Не намагайтеся звинуватити себе в тому, що ви щось зробили неправильно. Зараз важливо вижити, подолати цей етап і важливо зрозуміти, що він не закінчиться так швидко, як хотілося б.
Багато хто пише: я хочу прокинутись і зрозуміти, що це все наснилося. Це позбавляє вас сили», — застерігає психолог.
Ольга Демчук підкреслює важливість розуміння того, що звичні наші цінності зараз розвалені. «Раніше ми з вами не могли цінувати те, що є світло і є вода, є їжа, що немає бомбування. Зараз ми розуміємо, наскільки це важливо.
Наша домівка, наша домівка внутрішнього світу зараз формує абсолютно новий фундамент. І якась частина нашої психіки в істериці і говорить: я хочу повернутися в те, як було! Я відмовляюся приймати цю реальність!» — розповідає психолог.
Вона пояснює, що ця частина психіки відторгає реальність, через що багато хто відчуває, що емоції стали не такими яскравими. Це відчуття анестезії допомагає нам пережити стрес.«Не варто боротися з цим відчуттям, це як пов’язка, як знеболювальне, і якщо зараз її зірвати, ваша психіка може постраждати ще більше. Бо вона не має ресурсу впоратися з тим, що відбувається. Тому важливо не робити різких рухів і не намагатися витягувати себе в якийсь інший стан, ніж той, у якому ви зараз перебуваєте.
Як є, так і є. З будь-якого вашого стану, де б ви зараз не перебували — в ейфорії, коли вам хочеться багато всього робити і ви на знос носитеся і намагаєтеся допомагати або навпаки — в апатії, коли вам не хочеться нічого робити і хочеться спати. З обох станів важливо виходити поступово», — радить психолог.
Ольга Демчук застерігає, що до людей, які таки поїхали, може виникати навіть ненависть — «вам здається, що їм зараз краще, ніж вам». Це не так, говорить психолог. Багато хто з тих, хто поїхав, зараз переживають ще більший стрес, бо втратили навіть домівку.
«Заздрити зараз не варто нікому, вся Україна у вогні і всі ми переживаємо зараз колективну травму», — зазначає Ольга Демчук.
Психолог наголошує, що важливо зараз знайти для себе сенс життя, знайти точку, якої ви прагнете — наприклад, купити крупу чи цукор, дійти до ванної кімнати і почистити зуби, зателефонувати близьким.
«Ви повинні допомогти зараз своїй психіці, навіть якщо перебуваєте в місті, яке бомбардують, і вам доводиться бути часто в бомбосховищі. Важливо розставляти собі такі маячки, до яких ви спрямовані. Не намагайтеся зараз робити більше. Вам здається — як це! раніше я могла це робити, невже зараз не зможу?! Так, зараз наша психіка поламана, і тому ви будете могти менше, це нормально. Важливо не застосовувати насильницькі методи примусу себе до активності. Що можете, те й можете», — говорить Ольга Демчук.
Поради психолога, що слід зробити в такій ситуації — прийняття, смиренність та вибудовування посильних собі цілей.
