Тривалий час учені не могли зрозуміти, як серед бідного ґрунту басейну Амазонки з’явилися невеликі ділянки чорної родючої землі. З нового дослідження випливає, що аборигени Америки створили їх навмисно. Вони цілеспрямовано збирали і переробляли органіку, щоб поліпшити оброблюваний ґрунт.
Басейн Амазонки вкритий густими лісами і має рекордні показники біорізноманіття. На жаль для жителів Південної Америки, про місцеві ґрунти такого сказати не можна: вони мають невелику потужність, низьку родючість і насилу піддаються обробці.
До речі, найродючіші ґрунти, в яких найбільше органічного вуглецю, – чорноземи – формуються під зовсім іншими, степовими угрупованнями. У дощових лісах картина немов перевернута: багато вуглецю запасено в біомасі рослин, а не в тонких ґрунтах.
Насичений чорний колір мають і численні невеликі ділянки, розкидані по Амазонії, хоча це аж ніяк не чорноземи. Археологи виявили їх недалеко від поселень, де сотні і тисячі років тому жили корінні мешканці Америки. Це так звана терра прета (від португальської terra preta, “чорна земля”), яка явно була створена людьми. Але довгий час було незрозуміло, чи стали ці родючі ділянки побічним продуктом сільського господарства, чи створювалися стародавніми рослинниками спеціально – з метою меліорації.
Автори нової статті для Science Advances заявили, що зуміли вирішити це питання. За допомогою поєднання екологічних та археологічних досліджень, а також вивчивши прийоми ведення сільського господарства у сучасних аборигенів, вони показали, що терра прета створювалася цілеспрямовано
“Якщо ви хочете організувати велике поселення людей, вам необхідно забезпечити джерело продуктів. Однак із ґрунтів Амазонії активно вимиваються елементи живлення, тож у природному вигляді вони погано підходять для вирощування рослин. Ми встановили, що до створення цих чорних ґрунтів доклали руку люди, а також що вони навмисно змінювали стародавнє екологічне середовище, щоб їм у ньому краще жилося”, – пояснив один з авторів статті Тейлор Перрон (Taylor Perron) з Массачусетського технологічного інституту.
Серед іншого автори вивчили сучасні хліборобські практики народу кіукуро (kiukuro) – створення “мідденів” (middens), тобто куп із відходів і залишків їжі на кшталт компостних куп. Їх організовують у певних місцях поблизу центру поселення. Аборигени також розкидають попіл на полях і поміщають вугілля біля коріння дерев, що дослідники назвали усвідомленою дією.
У результаті таких цілком грамотних прийомів агронома ґрунт значно збагачується органічним вуглецем, набуває чорного кольору і стає родючішим. Виходить, що ще багато століть тому аборигени Амазонії займалися секвестрацією вуглецю, тобто зв’язуванням цього елемента і його фіксацією, – зараз це вважають прийомом “зеленого” землеробства.
Цікаво і цілком розумно, що ділянки стародавнього удобреного ґрунту розташовували особливим чином: у вигляді радіальних смуг, вписаних у загальну структуру селища.
Вчені також зазначили, що запаси вуглецю, які накопичувалися століттями, як і раніше, покояться в амазонському ґрунті. Згідно з оцінками, їхня маса досить значна і становить приблизно кілька тисяч тонн для околиць одного стародавнього поселення в Амазонії, а їхня загальна кількість, як зазначають дослідники, досить велика.