Найбільша у світі сонячна електростанція запрацювала, повідомляють китайські ЗМІ. Об’єкт, що займає 13 333 гектари (32 947 акрів) у пустелі на північному заході Сіньцзяну і здатний самостійно забезпечувати енергією невелику країну, був підключений до мережі в понеділок.
Розташована в пустельному районі Урумчі, столиці відомого неспокійного Сіньцзян-Уйгурського автономного району на північному заході Китаю, електростанція потужністю 3,5 гігавати буде виробляти близько 6,09 мільярда кіловат-годин (кВт-год) електроенергії щороку. Цього достатньо, щоб самотужки забезпечити електроенергією таку країну, як Камерун чи Лаос, або задовольнити весь попит на електроенергію у Вермонті чи Алясці.
Установка з’явилася на тлі сплеску інвестицій у відновлювану енергетику в країні, який Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) нещодавно охарактеризувало як “надзвичайний”.
“У 2023 році Китай ввів в експлуатацію стільки ж сонячних фотоелектричних установок, скільки весь світ у 2022 році”, – зазначало агентство у своєму звіті “Відновлювані джерела енергії 2023” ще в січні.
Це хороша новина для тих, хто не хоче жити в непридатному для життя світі після кліматичного апокаліпсису: наразі Китай також є найбільшим джерелом викидів вуглекислого газу від викопного палива та промисловості. Це значною мірою зумовлено його величезним населенням – у перерахунку на одну особу, США гірше впливають на навколишнє середовище – але цього все одно достатньо, щоб випередити весь інший розвинений світ разом узятий.
Однак останнім часом з’явилися ознаки того, що викиди вуглекислого газу в Китаї, можливо, досягли піку. Згідно з аналізом Carbon Brief, опублікованим у березні, рівень викидів впав вперше за останні 14 місяців, повідомляє The Economist, і те ж саме, ймовірно, відбулося і в квітні. Хоча ще занадто рано говорити про це напевно, експерти вже давно переконані, що країна принаймні досягне заявленої мети – піку викидів не пізніше 2030 року.
“До 2030 року […] майже половина виробництва електроенергії в Китаї припадатиме на відновлювані джерела енергії”, – прогнозують в МЕА. Це значною мірою зумовлено прискореним розвитком вітрових і сонячних електростанцій у країні: адже ще до розгортання цієї нової сонячної мегаелектростанції два найбільші діючі об’єкти вже були розташовані на заході Китаю.
Це популярна база для таких проєктів. Малонаселений, з великою кількістю сонця і вітру, регіон Сіньцзян став своєрідним центром виробництва відновлюваної енергії в країні – хоча він, безумовно, не втратив своєї репутації завдяки багатим нафтовим і мінеральним ресурсам, на яких він також розташований.
Однак, можливо, саме відновлювані електростанції врешті-решт переможуть. Зрештою, Китай неодноразово заявляв про намір досягти нульового рівня викидів до 2060 року – мета, яка неможлива без значних інвестицій у відновлювану енергетику. Якщо вірити останнім новинам і цифрам, країна може досягти цієї мети.
“Це важливе стратегічне рішення [досягнення нульового рівня викидів] прийнято на основі нашого почуття відповідальності за побудову спільноти зі спільним майбутнім для людства”, – сказав Голова Сі ще у 2021 році, перебуваючи на кліматичному саміті, організованому США. “І на нашій власній потребі забезпечити сталий розвиток”.
