Альтернативи коров’ячому молоку, виготовлені з мигдалю, сої, вівса та рису, ніколи не були такими популярними. Однак нове дослідження свідчить про те, що потрібні додаткові дослідження щодо поживних компромісів, які виникають із використанням рослинних замінників молока.
Дослідники з Університету Брешії в Італії та Копенгагенського університету в Данії вивчили вплив ультрапастеризації (UHT) на поживну якість 10 різних рослинних альтернатив молока (PBMA) у порівнянні з двома типами молока тваринного походження.
Ультрапастеризація передбачає нагрівання продуктів до температур понад 140 °C (284 °F) для стерилізації та продовження терміну придатності, але часто вона викликає хімічні реакції, які впливають на поживну цінність продуктів.
Обробка молока
Для виготовлення рослинного молока використовується певна кількість обробки. (Pucci et al., Food Research International, 2024)
“Більшість рослинних напоїв вже містять значно менше білка, ніж коров’яче молоко”, — говорить харчовий науковець Маріанна Ніссен Лунд із Копенгагенського університету. “А білок, який присутній у невеликих кількостях, додатково змінюється під час термічної обробки.
Це призводить до втрати деяких незамінних амінокислот, які надзвичайно важливі для нас. Хоча поживний вміст рослинних напоїв значно варіюється, більшість із них мають відносно низьку поживну якість”.
Рослинне молоко проходить значну обробку для перетворення рослинних інгредієнтів на щось подібне до молока. Команда дослідників шукала продукти реакції Майяра (MRPs), які утворюються під час нагрівання амінокислот і різних цукрів.
Продукти реакції Майяра можуть знижувати поживну цінність білків, зменшуючи доступність важливих амінокислот. Хоча склад продуктів варіювався — наприклад, соєве молоко містило більше білка, ніж коров’яче, — у восьми з десяти альтернатив білка було менше, ніж у коров’ячому молоці. Більше того, вміст амінокислот також був вищим у коров’ячому молоці.
Деякі рослинні напої містили небезпечні сполуки, хоча в кількостях, що не становлять загрози. Серед цих речовин були канцероген акриламід і реактивна речовина гідроксиметилфурфурол (HMF).
“Ми були здивовані виявленням акриламіду, адже зазвичай він не зустрічається в рідких продуктах”, — зазначає Лунд. “Ймовірним джерелом стали обсмажені мигдалі, які використовувалися в одному з продуктів”.
Це питання потребує зваженого підходу, адже молоко тваринного походження має свій вплив на довкілля, а рослинні альтернативи можуть мати інші переваги для здоров’я, наприклад, захист від раку у вівсяному молоці. Висновок не в тому, що одне молоко краще за інше, а в усвідомленні можливих поживних компромісів.
Дослідники хочуть привернути увагу до потенційного браку поживності у рослинних замінниках молока та бачити більше інформації про це на упаковках. Їхня загальна порада полягає в тому, щоб обирати продукти з мінімальною обробкою та якомога більше готувати самостійно.
“Ідеальною зеленою трансформацією в харчовому секторі не має бути надмірна обробка рослинних інгредієнтів із припущенням, що це автоматично корисно для здоров’я”, — зазначає Лунд.
“Хоча ці продукти не є небезпечними чи явними шкідниками, вони часто не особливо поживні для нас”.
Дослідження було опубліковано в журналі Food Research International.
