Незрозуміла хвороба, яка почала вражати американських дипломатів за кордоном у 2016 році, не залишила стійких слідів пошкодження мозку, згідно з двома новими дослідженнями візуалізації мозку. Цей дивний стан, відомий як “гаванський синдром”, зазвичай включає запаморочення, головний біль і нечіткість зору серед інших нейрокогнітивних симптомів, але причина хвороби залишається цілковитою загадкою.
Теорії про природу синдрому почали поширюватися, коли з’явилися перші повідомлення про випадки захворювання серед державних службовців посольства США в Гавані, Куба. Постраждалі стверджували, що чули гучні звуки і відчували тиск у голові, що супроводжувалося низкою інших симптомів, включаючи безсоння.
Про ці дивні недуги, названі американськими чиновниками аномальними випадками у сфері охорони здоров’я (AHI), незабаром повідомили працівники інших американських посольств у Китаї та Австрії. Незважаючи на відсутність переконливих доказів, багато спостерігачів, в тому числі й високопоставлені політики, почали поширювати ідею про те, що хвороба була спровокована якоюсь імпульсною енергетичною атакою, хоча наразі неясно, яка саме зброя могла викликати такі симптоми.
Посилюючи відчуття паніки, дослідження, опубліковане в 2019 році, виявило, що у людей з Гаванським синдромом зменшився обсяг білої речовини і функціональна зв’язність у слуховій і візуально-просторовій підмережах мозку. Однак ці дані були спростовані двома новими дослідженнями, які не виявили жодних клінічних відмінностей між людьми з цим захворюванням і здоровими особами.
У першому з них взяли участь 81 людина, яка пережила синдром Гавани, і 48 здорових осіб. Провівши магнітно-резонансну томографію (МРТ) кожного учасника, дослідники не виявили суттєвих відмінностей у структурі та функціях мозку між двома групами.
“З цих результатів можна зробити висновок, що, з точки зору структурної МРТ, не було ніяких доказів поширеного ураження мозку в групі AHI”, – пишуть вони. Важливо, що подальші сканування також показали, що мозок людей з синдромом Гавани залишався стабільним з плином часу, “що свідчить про відсутність еволюціонуючих уражень”.
“Відсутність еволюціонуючих уражень може свідчити про відсутність гострої черепно-мозкової травми, оскільки більшість травм призводять до змін з часом”, – роблять висновок дослідники. Незважаючи на це, вони стверджують, що той факт, що їхнє дослідження “не виявило нейровізуалізаційних ознак черепно-мозкової травми в цій когорті ГПМК, не применшує серйозності клінічного стану”.
У другому дослідженні порівнювалися МРТ-скани 86 осіб із синдромом Гавани та 30 осіб контрольної групи. І знову не було виявлено суттєвих відмінностей між двома групами.
Обережно інтерпретуючи свої дані, автори пишуть, що “відсутність ознак черепно-мозкової травми не обов’язково означає, що травми немає або що вона не сталася під час ГПМК”. Вони також зазначають, що, незважаючи на відсутність пошкодження мозку, 28 відсотків осіб з синдромом мали ознаки “функціональних неврологічних розладів”, таких як стійке постурально-перцептивне запаморочення (PPPD).
“Також можливо, що люди з ГПМК можуть відчувати наслідки травми, яка призвела до ПППЗ та інших симптомів, але вже не виявляється”, – пишуть дослідники.
Зрештою, жодне з досліджень не здатне розгадати загадку, що спричинило хворобу. Однак автори другої статті кажуть, що “якщо справді має місце спрямована енергетична “атака”, вона, схоже, створює симптоми без стійких або помітних фізіологічних змін”.