Магнітне поле Землі кардинально змінило свій напрям трохи більше ніж 40 000 років тому. Тепер ми можемо пережити цей епічний переворот завдяки майстерному аналізу даних, зібраних супутниковою місією Swarm Європейського космічного агентства (ESA).
Поєднуючи супутникові дані з доказами руху ліній магнітного поля на Землі, європейські геонауковці створили карту так званої події Лашампа та представили її у вигляді природних звуків – скрипу деревини та гуркоту зіткнення каменів.
Цей унікальний звуковий запис, представлений у 2024 році Технічним університетом Данії та Німецьким дослідницьким центром геонаук, дарує унікальний досвід, несхожий на жоден інший.
Магнітне поле Землі, що утворюється завдяки руху рідких металів у ядрі, простягається на десятки й навіть сотні тисяч кілометрів у космос, захищаючи нас від сонячного випромінювання, яке може позбавити планету атмосфери.
У своїй теперішній орієнтації лінії магнітного поля утворюють замкнуті петлі: над поверхнею вони спрямовані з півдня на північ, а в глибинах Землі – з півночі на південь. Однак час від часу магнітне поле хаотично змінює свою полярність. Якби це сталося сьогодні, стрілки компасів почали б вказувати на Південний полюс.
Остання така подія сталася приблизно 41 000 років тому, залишивши слід у лавових потоках Лашампа у Франції. Тоді магнітне поле ослабло до 5% від своєї нинішньої сили, що дозволило космічним променям у надмірній кількості проникати в атмосферу Землі.
Ізотопні аналізи льоду та морських відкладень показують, що рівень ізотопу берилію-10, утвореного під впливом космічного випромінювання, під час події Лашампа подвоївся. Ці зміни могли призвести до руйнування озонового шару та глобальних кліматичних змін, а також спричинити вимирання австралійської мегафауни та зміну способу життя давніх людей.
«Розуміння таких екстремальних подій важливе для прогнозування їх у майбутньому, оцінки впливу на навколишнє середовище та передбачення змін у космічному кліматі», – пояснила геофізик Саня Пановська з Німецького дослідницького центру геонаук.
Процес зміни полярності тривав 250 років, а нестандартна орієнтація зберігалася приблизно 440 років. У цей період магнітне поле Землі могло ослабнути до 25% від нинішньої сили, поки північна полярність не змістилася на південь.
Сучасні магнітні аномалії, такі як ослаблення поля над Атлантичним океаном, викликають побоювання щодо нового перевороту магнітного поля. Однак дослідження показують, що ці явища не обов’язково пов’язані з подібними подіями.
Зокрема, Південноатлантична аномалія піддає супутники в цьому регіоні підвищеному рівню радіації.
З 2013 року супутники місії Swarm вимірюють магнітні сигнали з ядра, мантії, кори, океанів, іоносфери та магнітосфери Землі, що дозволяє краще розуміти динаміку геомагнітного поля та прогнозувати його коливання.
