На пляжі Перранпорт у Корнуоллі, Великобританія, місцева група любителів плавання на відкритому повітрі під назвою Perranporth Bluetits активно користується можливістю ще одного прохолодного дня, занурюючись в Атлантичний океан. Після купання вони виходять з води з усмішками на обличчях, демонструючи згуртованість і спільне почуття досягнення.
Такі бадьорі враження спонукали громадські організації та волонтерські ініціативи до розробки програм блакитної терапії, що сприяють взаємодії людей із водним середовищем. Деякі з цих програм навіть передбачають офіційні рекомендації лікарів або медичних працівників щодо участі у водних активностях.
Дослідники, зацікавлені у впливі відкритого плавання на здоров’я, вирішили вивчити цей феномен детальніше. Попередні дослідження підтверджують, що плавання у відкритих водоймах може мати терапевтичний ефект.
Чи існують види плавання, що особливо сприятливо впливають на психічне здоров’я? Щоб знайти відповідь, міжнародна команда екологічних психологів провела найбільше на сьогодні дослідження відкритого плавання, аналізуючи дані з усього світу.
Нове дослідження, опубліковане в Journal of Environmental Psychology, висвітлює користь дикого плавання для психічного здоров’я та вказує, що основним чинником його позитивного впливу є задоволення базових психологічних потреб.
У рамках фінансованого ЄС проєкту BlueHealth було опитано близько 20 000 дорослих із 19 країн Європи, США, Гонконгу, Австралії та Канади щодо їхньої взаємодії з блакитними просторами (відкритими водними екосистемами) та впливу цих контактів на здоров’я та самопочуття.
1 200 респондентів повідомили, що під час останнього візиту до відкритої водойми займалися плаванням – хтось у відкритих басейнах, інші в природних водоймах, таких як озера, річки чи море.
Результати показали, що будь-яке плавання на відкритому повітрі було пов’язане з покращенням самопочуття. Проте саме дикі запливи давали особливо значний ефект. Дослідження виявило, що ключовими факторами цього впливу є відчуття автономії та компетентності – свободи й упевненості у своїх силах у природному середовищі.
Цікаво, що соціальні зв’язки не відігравали настільки важливої ролі в покращенні психічного здоров’я, як очікувалося, попри популярність плавальних спільнот, таких як Perranporth Bluetits. У міжнародній вибірці особисті досягнення виявилися важливішими за групову взаємодію.
Ще одна несподіванка стосувалася досвідченіших плавців, які віддавали перевагу ризикованішим локаціям – вони іноді повідомляли про підвищений рівень тривожності. Це свідчить про те, що дикі запливи можуть не лише приносити задоволення, а й змушувати виходити за межі зони комфорту, що також може бути частиною їхньої привабливості.
Результати цього дослідження розширюють попередні висновки про користь плавання у відкритих водоймах, демонструючи його позитивний вплив на психічне здоров’я у міжнародній вибірці дорослих, механізми цього впливу та різницю між природними водоймами й відкритими басейнами.
Чи означає це, що всім варто зайнятися диким плаванням для покращення психічного здоров’я?
Наразі дослідження не дають однозначної відповіді на це питання. Крім того, природні водойми можуть нести певні ризики – від небезпеки потонути до забруднення води, що може спричинити інфекційні захворювання.
Проте отримані результати підтримують ідею використання природи як засобу покращення здоров’я, і уряд Великої Британії вже готовий інвестувати значні кошти у такі ініціативи. Дослідники також відзначають, що холодова адаптація через занурення у воду може допомагати при остеоартриті, м’язовому болю, запаленні, стресі, порушеннях імунної функції та сну.
Головний висновок цього дослідження – дикі запливи сприяють покращенню психічного здоров’я завдяки відчуттю свободи. І, можливо, саме цей аспект робить їх такими популярними у світі, де зовнішній тиск на людину постійно зростає.
Читайте оригінальну статтю.