Одне з найбільш хвилюючих питань для людей — скільки ми проживемо. Це також викликає інтерес до того, наскільки наш тривалість життя залежить від середовища та способу життя, а наскільки вона визначена генами.
Дослідження, нещодавно опубліковане в авторитетному журналі Nature Medicine, вперше спробувало кількісно оцінити, який вплив на наше старіння і тривалість життя мають навколишнє середовище та спосіб життя порівняно з генетикою.
Результати виявилися вражаючими: фактори довкілля та спосіб життя мають значно більший вплив на довголіття, ніж спадковість.
Як проводилося дослідження
Вчені використали дані UK Biobank — великої бази даних у Великій Британії, що містить інформацію про здоров’я та спосіб життя близько 500 000 осіб. До неї входять генетичні дані, медичні записи, зображення та відомості про повсякденні звички.
Окремо було проаналізовано зразки крові понад 45 000 учасників за допомогою методики протеомного профілювання. Цей відносно новий метод дозволяє оцінити вік людини на молекулярному рівні, визначаючи її біологічний вік на противагу хронологічному (фактичному віку).
Дослідники розглянули 164 екологічні фактори, а також генетичні маркери захворювань. Екологічні фактори включали стиль життя (наприклад, куріння, фізичну активність), соціальні аспекти (житлові умови, рівень доходу, зайнятість) та особливості дитячого віку, такі як маса тіла.
Вони зіставили ці дані з ризиками розвитку 22 вікових захворювань (таких як ішемічна хвороба серця і діабет 2 типу), смертністю та швидкістю біологічного старіння.
Що вдалося з’ясувати
Очікувано, що вік та стать пояснюють значну частину (близько 50%) варіацій у тривалості життя. Однак ключовим висновком стало те, що фактори довкілля колективно обумовлюють 17% змін у тривалості життя, тоді як спадковість — менше 2%.
Це означає, що у суперечці “природа vs. виховання” вирішальну роль відіграє саме виховання та спосіб життя.
Різні хвороби мали різні співвідношення впливу екологічних та генетичних факторів. Наприклад, хвороби легень, серця та печінки більше залежали від довкілля, а ризик розвитку раку грудей, яєчників, простати та деменції визначався переважно генетично.
Серед найважливіших чинників, що сприяли передчасній смерті та прискореному біологічному старінню, були куріння, соціально-економічний статус, рівень фізичної активності та умови життя.
Цікаво, що вищий зріст у 10-річному віці корелював із коротшою тривалістю життя, що узгоджується з попередніми дослідженнями. Крім того, надмірна вага в дитинстві та куріння матері під час вагітності також зменшували тривалість життя.
Неочікувано, дослідження не виявило прямого зв’язку між харчуванням та біологічним старінням, хоча попередні роботи підтверджують важливість дієти для здоров’я та довголіття.
Що ще варто враховувати?
Оскільки дані про спосіб життя (зокрема харчування) були зібрані лише в один момент часу, вони могли бути неточними.
Також слід пам’ятати, що це спостережне дослідження, тому воно не може стверджувати про причинно-наслідкові зв’язки. Наприклад, якщо спільне проживання з партнером пов’язане з довшим життям, це не означає, що саме це є причиною довголіття.
Можливо, роль генетики у довголітті була недооцінена, оскільки здоров’я залежить від складної взаємодії між спадковістю та середовищем.
Майбутнє залежить від вас
Хоча деякі фактори, такі як рівень доходу чи житлові умови, знаходяться поза контролем людини, результати дослідження доводять: тривалість життя значною мірою визначається нашими власними рішеннями.
Це хороша новина, якщо ви готові піклуватися про своє здоров’я, і не надто втішна, якщо сподівалися лише на вдалу генетику.
Зрештою, хоча ми успадковуємо певні генетичні ризики, наш спосіб життя, харчові звички та фізична активність мають значно більший вплив на здоров’я та довголіття.
