Астроном Майкл Роуен-Робінсон (Michael Rowan-Robinson) з Імперського коледжу Лондона виявив на старих інфрачервоних знімках неба можливого кандидата на дев’яту планету Сонячної системи. Цей об’єкт може бути планетою в кілька разів масивнішим за Землю і видалений на кілька сотень астрономічних одиниць від Сонця. Результати пошуків вчений опублікував у репозиторії препринтів arXiv.
Перші пошуки великої планети за орбітою Нептуна Робінсон провів ще 1983 року, використовуючи каталог об’єктів, що спостерігалися IRAS — інфрачервоною орбітальною обсерваторією, запущеною 1982 року. Його зусилля призвели до відкриття комети Боуелла, проте ознак існування дев’ятої планети не було виявлено. Однак останніми роками вчені припустили, що велика планета може бути дуже віддаленою і перебувати на сильно нахиленій орбіті.
Робінсон провів повторний пошук можливих ознак існування дев’ятої планети Сонячної системи даних IRAS. Вони орієнтувалися на чутливість космічного телескопа, здатного зафіксувати планету від п’ятикратної маси Землі з відривом до 220 астрономічних одиниць чи до 20 мас Землі з відривом тисячі астрономічних одиниць. З урахуванням даного діапазону відстаней планета має виглядати як точкове джерело інфрачервоного світла з довжиною хвилі 60 мікрометрів.
Він виявив кілька невідомих джерел-кандидатів. Детальний аналіз показав, що частина з них може бути ототожнена з галактиками. Інші можливі джерела перевірялися на присутність даних, що охоплюють різні проміжки часу: від декількох годин до шести місяців. Було знайдено єдиний відповідний кандидат, який може відповідати планеті масою 3-5 мас Землі, що знаходиться на відстані приблизно 225 астрономічних одиниць.
Як пише Робінсон, необхідно провести динамічне моделювання, щоб з’ясувати, чи відповідає кандидат орбітам вже відомих об’єктів Сонячної системи й чи він може пояснити видиму кластеризацію орбіт карликових планет пояса Койпера. Ця кластеризація є зараз головним свідченням на користь можливого існування Планети Х.
