Високий рівень фтору в природних джерелах водопостачання може зашкодити мозку

Додавання фтору до питної води в громадах вважається одним з головних досягнень громадської охорони здоров’я 20-го століття, завдяки захисту від карієсу.

Фторування води також вважається безпечним, оскільки існує мало доказів ризику, що випливають з досліджень і практичного застосування фтору в усьому світі протягом багатьох поколінь. Експерти загалом погоджуються, що при рівні фтору, який міститься у більшості джерел водопостачання, нам немає чого боятися.

Хоча занепокоєння щодо фторування води, як правило, виникає через міфи, дослідження вказують на небезпеку від надзвичайно високих рівнів фтору, які значно перевищують ті, що містяться в більшості джерел водопостачання.

Згідно з новим дослідженням, тривале споживання такої води має певні зв’язки з когнітивними порушеннями у дітей.

Це було відносно невелике пілотне дослідження, і залишається незрозумілим, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між впливом фтору і нейротоксичністю, каже провідний автор Теводрос Годебо, геохімік-еколог з Університету Тулейн.

Але з огляду на ставки, додає він, це питання потребує постійного вивчення з боку вчених.

“Хоча для підтвердження отриманих даних необхідні подальші епідеміологічні дослідження, ці результати посилюють зростаюче занепокоєння щодо потенційного нейротоксичного впливу фтору, особливо в період раннього розвитку мозку та дитинства”, – каже Годебо.

“Ці тести підтвердили чіткий зв’язок між високим вмістом фтору і когнітивними порушеннями”, – додає він.

Годебо та його колеги проводили дослідження в сільській місцевості Ефіопії, де багато фермерських громад покладаються на колодязну воду з різним вмістом природного фтору, який коливається від 0,4 до 15,5 міліграмів на літр, зазначають дослідники.

Для порівняння, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує рівень фтору нижче 1,5 мг на кожен літр питної води, в той час як Агентство з охорони навколишнього середовища США встановлює максимальний рівень 4,0 мг/л по всій країні.

Автори дослідження набрали 74 дитини у віці від 5 до 14 років, використовували комбінацію методів для оцінки їхніх когнітивних здібностей і шукали кореляцію між їхніми балами та рівнем фтору в питній воді в їхній громаді.

Дослідники стверджують, що колодязна вода більш схильна до надмірного вмісту фтору. (Neogeolegend/Wikimedia Commons/CC-BY-SA 3.0)

Один з когнітивних тестів спирався на критерії малювання фігур, які, як зазначають дослідники, використовувалися в попередніх дослідженнях для оцінки дитячого пізнання. Вони попросили дітей намалювати знайомий предмет, наприклад, будинок або віслюка, і оцінювали їхні малюнки на основі включення або пропущення певних деталей.

Діти також пройшли комп’ютерний тест на пам’ять, який вважається нейтральним у мовному та культурному плані, але є чутливим до просторового навчання та пам’яті. Дослідники пояснюють, що за виконання цих завдань відповідає медіальна скронева частка мозку, на яку, як вважається, сильно впливає токсичність фтору.

Дослідження показало, що підвищений вміст фтору в питній воді асоціюється з більшою кількістю помилок у тестах на малювання та пам’ять, хоча, як визнають дослідники, це не обов’язково означає, що саме підвищений вміст фтору є причиною низьких результатів.

Фторування води в громадських місцях розпочалося в 1940-х роках у Сполучених Штатах і відтоді стало широко розповсюдженим заходом охорони здоров’я в усьому світі. Але в громадах, які покладаються на колодязну воду, дослідження показують, що варіації природного рівня фтору можуть становити небезпеку.

За даними ВООЗ, колодязна вода з районів, багатих на фторовмісні мінерали, часто містить до 10 мг фтору на літр, хоча в екстремальних випадках природні рівні фтору перевищують 2 000 мг/л.

Попередні дослідження вказують на зв’язок між надмірним споживанням фтору і когнітивними порушеннями, а дослідження на нелюдських тваринах свідчать про те, що фтор може проникати через плацентарний і гематоенцефалічний бар’єри.

Мільйони людей у всьому світі можуть зазнавати впливу високого рівня фтору в питній воді, додають дослідники, називаючи Рифтову долину Ефіопії оптимальним дослідницьким регіоном для вивчення можливості впливу на здоров’я.

Вони пояснюють, що цей регіон є відносно безпечним від впливу змінних, що змішують, через низьку варіабельність факторів способу життя та постійний вплив стабільних рівнів природного фтору.

“У нас є унікальна можливість вивчати спільноти з низьким вмістом фтору в тих же умовах, що і спільноти з високим вмістом фтору, тому ми можемо визначити, чи є фтор нейротоксикантом при низьких рівнях”, – говорить Годебо.

“Такі дослідження важливі для громадськості та урядових установ для визначення безпеки та ризику фторування води в системах питного водопостачання”.

Дослідження було опубліковано в журналі Neurotoxicology and Teratology..