Вперше доведено, що апное уві сні спричиняє зниження когнітивних функцій

Згідно з нещодавнім дослідженням, апное уві сні, поширений розлад сну, що характеризується повторюваними паузами в диханні під час сну, вперше виявився пов’язаним зі зниженням когнітивних здібностей. Дослідження, проведене групою вчених з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, дозволяє припустити, що цей стан може бути фактором ризику розвитку хвороби Альцгеймера.

У дослідженні взяли участь понад 1 500 учасників, які протягом десяти років проходили обстеження на апное сну та когнітивні тести. Результати показали, що люди з апное уві сні мали на 26% вищий ризик розвитку легких когнітивних порушень – стану, що характеризується погіршенням пам’яті та навичок мислення, і на 31% вищий ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

Ці дані доповнюють зростаючу кількість досліджень, які пов’язують розлади сну з когнітивним зниженням і деменцією. Попередні дослідження припускали, що порушення сну може викликати запалення в мозку, що призводить до пошкодження нейронів і накопичення амілоїдних бляшок, які є характерною ознакою хвороби Альцгеймера.

Хоча дослідження не доводить, що апное сну безпосередньо спричиняє зниження когнітивних функцій, воно підкреслює важливість ранньої діагностики та лікування цього стану. Дослідники рекомендують людям з апное сну регулярно проходити когнітивний скринінг і розглянути можливість лікування, наприклад, терапію постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (CPAP), щоб покращити якість сну і потенційно знизити ризик зниження когнітивних функцій.

Загалом, дослідження підкреслює складний взаємозв’язок між сном і когнітивними функціями та важливість боротьби з розладами сну як потенційним фактором ризику розвитку деменції. Необхідні подальші дослідження для повного розуміння механізмів цього зв’язку та розробки ефективних втручань для запобігання когнітивного зниження у людей з синдромом нічного апное сну.