Відповідно до п. 4.14 Правил дорожнього руху України (ПДР України), пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, а також раптово вибігати на дорогу, в тому числі на пішохідні переходи.
Пішоходи повинні діяти відповідно до правил дорожнього руху, в тому числі на пішохідних переходах, і зобов’язані переходити дорогу по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, або на перехрестях по лініях тротуарів чи узбіч, якщо там немає пішохідних переходів.
Пункт 4.16 ПДР надає пішоходам перевагу в русі при переході дороги на позначених нерегульованих пішохідних переходах. Водночас, п. 8.1 ПДР вимагає від водіїв, які наближаються до нерегульованих пішохідних переходів, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може виникнути перешкода або небезпека.
У справі, розглянутій Верховним Судом (справа № 751/4821/17), було зроблено висновок, що п. 18.1 ПДР передбачає, що пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту виходу на нерегульований пішохідний перехід. Суд також дійшов висновку, що водії зобов’язані дотримуватися безпечної дистанції до пішоходів і відповідно регулювати швидкість, щоб забезпечити їхню безпеку.
