Віра у заговори: логічна причина, яка пояснює чому люди вірять у конспірологічні теорії

Новий огляд додає до зростаючого числа доказів того, що існує багато складних причин, які змушують людей вірити в теорії змови, всупереч кліше про те, що це брак знань.

“Прихильники теорій змови не обов’язково є простодушними, психічно нездоровими людьми – саме такий портрет зазвичай малюють у масовій культурі”, – каже клінічний психолог Університету Еморі Шона Боуз.

“Натомість, багато хто звертається до теорій змови, щоб задовольнити депривовані мотиваційні потреби і знайти сенс у стражданнях і погіршеннях”.

Хоча всі ми в певний момент схильні до конспірологічного мислення, деякі з цих переконань можуть стати небезпечними.

Проаналізувавши 170 досліджень – переважно зі США, Великої Британії та Польщі – Боуз та його колеги дослідили мотивацію, що стоїть за переконаннями людей.

Хоча існує багато чинників, які впливають на них, дані свідчать про те, що люди, схоже, мотивовані потребою відчувати себе в безпеці, розуміти своє оточення, а також підвищеною потребою відчувати себе соціально захищеними, якщо ці дві інші потреби не задовольняються.

Це погана новина, оскільки світ навколо нас стає все більш небезпечним, а наше майбутнє все більш невизначеним.

“Наші висновки показують, що мотивації в цілому є важливими, можливо, навіть суттєвими частинами головоломки змовницьких ідей”, – пояснює команда у своїй статті.

Вони виявили, що соціальні загрози більш тісно пов’язані з конспірологічним мисленням, ніж інші загрози, яке також тісно переплітається з довірою. Довіра вже давно відіграє ключову роль у нашій вірі в явище, яке називається культурним пізнанням.

Незалежно від рівня освіти, ми більш схильні вірити інформації від людей, з якими ідентифікуємо себе як частину власної культурної групи.

Боуз та його колеги також виявили, що такі риси особистості, як нижча здатність до аналітичного мислення та вища тривожність, мають значну, але напрочуд низьку кореляцію з конспірологічним мисленням.

Дослідники пояснюють, що це може бути пов’язано з недостатньо тривалим періодом часу або з тим, як різні риси взаємодіють одна з одною. Потрібні додаткові дослідження, щоб розділити ці аспекти.

Однак, як повідомлялося в попередніх дослідженнях, нарцисизм – як серед окремих людей, так і на колективному рівні – збільшує ймовірність конспірологічного мислення, так само як і потреба відчувати себе унікальним.

Люди, які сприймають соціальні загрози, більш схильні вірити у змови, засновані на конкретних подіях, а не в абстрактні теорії, яким більше сприяють такі індивідуальні риси, як нарцисизм і параноя. Наприклад, уряд США планував терористичні атаки 11 вересня, а не те, що уряд планує утримати владу шкідливими методами.

“Ці результати значною мірою відповідають нещодавній теоретичній концепції, яка стверджує, що мотиви соціальної ідентичності можуть спричинити інтерес до змісту теорії змови, в той час як люди, мотивовані бажанням відчувати себе унікальними, більш схильні вірити в загальні теорії змови про те, як влаштований світ”, – пояснює Боуз.

Роль безпеки та захисту також пояснює, чому під час кризи, зокрема під час пандемії, коли люди стикаються з фінансовими труднощами та невизначеністю щодо стану здоров’я, зростає кількість конспірологічних теорій.

Розуміння цих факторів має вирішальне значення для того, щоб допомогти людям уникнути цих мисленнєвих пасток і обмежити шкоду, яку вони можуть завдати.

Це дослідження було опубліковане в Psychological Bulletin.