Вічні хімікати випадають з дощем, потрапляють у наші водні шляхи та присутні в нашій крові, а нові дослідження свідчать, що ці потенційно шкідливі забруднювачі також “забивають” важливу дренажну систему нашого організму.
Нове дослідження показало, що вічні хімікати впливають на здоров’я нирок, а зміни в мікробіомі кишківника пояснюють частину цих ефектів.
Нирки очищають кров від надлишкової води та токсинів, і тепер виявляється, що вічні хімікати можуть накопичуватися в цих органах, що може спричиняти хронічні захворювання та рак. У гризунів високі концентрації таких хімікатів викликають ушкодження через оксидативний стрес.
Дослідження на людях стало першим довгостроковим спостереженням, яке вивчало вплив вічних хімікатів на функцію нирок серед молодих дорослих із високим ризиком метаболічних захворювань. Було проаналізовано 78 учасників, віком від 17 до 22 років, переважно з латиноамериканським походженням. Ті, хто мав вищий рівень впливу вічних хімікатів, показали зниження функції нирок через чотири роки.
На кожне стандартне відхилення збільшення загального впливу спостерігалось зниження рівня сироваткового креатиніну на 2,4%, що свідчить про погіршення фільтраційної здатності нирок. Це тривожний результат, оскільки молодий вік є критичним періодом для розвитку ниркової функції.
Пер- та поліфторалкільні речовини (PFAS) називаються вічними хімікатами, оскільки вони стійкі до розпаду й накопичуються в організмі та довкіллі протягом тривалого часу. Використовуються у виготовленні антипригарного посуду, обробці тканин, косметиці та пакуванні продуктів харчування. Незважаючи на припинення виробництва PFOA та PFOS у США на початку 2000-х, ці речовини все ще циркулюють у крові молоді.
Дослідження показали, що зміни в мікробіомі кишківника пояснюють частину впливу вічних хімікатів на здоров’я нирок. Виявлено, що один із видів бактерій у кишківнику пояснює 33% зниження функції нирок, пов’язаного з вічними хімікатами, а інший вид — 50%.
“Ми помітили, що вплив PFAS змінює склад мікробіому, що пов’язано зі зниженням рівня корисних бактерій і протизапальних метаболітів”, — зазначила Хейлі Хемпсон, дослідниця громадського здоров’я з Університету Південної Каліфорнії. Це вказує на запалення та оксидативний стрес як можливі механізми ушкодження, які потребують подальших досліджень.
Дослідження було опубліковано в журналі Science of the Total Environment.
