Вченим вдалося записати дані в існуючу ДНК

Вченим вдалося записати дані в існуючу ДНК

Китайські науковці розробили інноваційний спосіб зберігання даних у ДНК, який може зробити процес запису швидшим і дешевшим. Їхній метод базується на метилюванні існуючих ланцюгів ДНК, що відкриває нові можливості для створення масштабованих та стабільних систем зберігання інформації.

Китайські вчені представили метод зберігання даних у ДНК, який може серйозно змінити підхід до запису інформації в цій галузі. Група дослідників з Пекінського університету і ще трьох наукових установ опублікувала роботу, де вони описали, як метилювання ДНК дає змогу вибірково змінювати “епі-біти” на наявних ланцюжках ДНК. Це прискорює процес запису даних, однак технологія поки що не готова до масового застосування.

Запис даних у ДНК дає неймовірну щільність – до 215 Пбайт на 1 грам. Однак традиційні процеси запису і читання залишаються надто повільними і дорогими. Зазвичай для зберігання інформації створюють нові послідовності, але китайські дослідники запропонували наносити дані на вже наявні нитки, що може зменшити витрати і заощадити час.

Читайте також:  Четверо астронавтів SpaceX повернулися додому після 5 місяців у космосі

Метод “епі-бітів” імітує природний процес метилювання ДНК, який дає змогу ланцюжкам ДНК еволюціонувати протягом життя. Дослідники створили 700 “рухомих типів” ДНК з нуклеїнових кислот. Процес може проводитися вручну або автоматично. Під час експерименту вони автоматично закодували зображення обсягом 18 833 і 252 504 біта зі швидкістю 350 бітів за реакцію.

Для зберігання даних використовується система штрих-кодів, яка дозволяє точно визначати розташування фрагментів інформації та швидко й точно їх витягувати. Процес запису виявився досить простим: 60 добровольців без спеціальних навичок змогли за допомогою сервісу iDNAdrive закодувати 5000 біт тексту.

Цей метод поєднує переваги ДНК-сховищ, такі як висока щільність і тривалість зберігання, із додатковими можливостями програмування та масштабування. Наразі технологія ще не готова для масового використання — швидкість запису становить лише 40 біт/с, що приблизно в 30 мільйонів разів повільніше за жорсткий диск. Водночас вартість процесу вже знизилася на 90% у порівнянні зі створенням нових ДНК-послідовностей.

Читайте також:  Україна переходить у новий клімат: озвучено найаномальніший варіант

Джерело