Вчені знайшли уламки схожих на Землю планет у сусідніх з нами білих карликів — їм понад 10 млрд років
Астрономи з Уорікського університету у Великій Британії виявили в нашій галактиці найдавніші уламки планет, схожих на Землю. Зірки, навколо яких кружляють залишки планетарних небесних тіл, віддалені від нас лише на 90 млн. світлових років. Це найстаріші планетарні системи з виявлених у Чумацькому шляху, і вони загинули за 5 млрд років до народження зірки на ім’я Сонце.
Частка 98% зірок у видимому нами Всесвіті закінчується однаково — після згоряння всього водню вони перетворюються на червоних гігантів і скидають зовнішні шари, після чого залишається щільне ядро, відоме як білий карлик. Розжарена оболонка та викликана процесом скидання ударна хвиля руйнує планети на орбіті зірок. У зоряній системі залишаються руїни, які поступово втягуються зіркою і забруднюють її (зовнішня оболонка з газу і пилу, що розлітається, інтенсивно гальмує орбітальні об’єкти та змушує їх досить швидко падати на зірку).
Спектральний аналіз подібних процесів дозволяє дізнатися про хімічний склад падаючих на зірку небесних тіл і моделювати планетний склад зоряних систем. Астрономи проробили таку роботу з двома білими карликами, один з яких спостерігається як об’єкт синього свічення, а інший червоного.
За допомогою даних європейського телескопа GAIA та інших астрономічних приладів встановлено, що білий карлик з синім світінням WD J1922+0233 сформувався близько 9 млрд років тому (тоді й загинула місцева планетна система). Спектральний аналіз виявив хімічні елементи, ідентичні тим, які можна знайти у континентальної корі Землі.
Зовсім загадковим виявився білий карлик із червоним свіченням WDJ2147-4035. Саме він віддалений від Сонячної системи на 90 млн світлових років і може вважатися зіркою найдавнішої з виявлених у Чумацькому шляху зоряної системи. Білим карликом він став приблизно 10,2 млрд років тому, а зародився десь за 500 млн. років до цього. Аналіз спектра WDJ2147-4035 показав, що зірка багата планетарними уламками у вигляді натрію, літію та калію. І в цьому велика загадка, оскільки на тому етапі еволюції Всесвіту цих та інших металів мало бути набагато менше, ніж показує спектральний аналіз.
До речі, астрономи вважають металами все, що важче за водень і гелій. Кисень, вуглець та інші гази для них – це також метал. Метали народжуються в процесі еволюції зірок і розносяться Всесвітом після їх смерті. З них знову і знову збираються нові зірки, планети й все, що ми можемо спостерігати навколо себе і в космосі.
Окрім надзвичайно великої кількості металів у спектрі «червоного» білого карлика цей об’єкт має ще низку загадкових властивостей. По-перше, він найхолодніший з усіх виявлених білих карликів (температура на поверхні всього 2777 °C) і, по-друге, у нього є магнітне поле. Подібне поєднання незрозумілих сучасними теоріями властивостей дозволяє дізнатися щось нове про еволюцію білих карликів і дає надію дізнатися про Всесвіт трохи більше.
