Згідно з новітніми даними американських дослідників, вижити з бубонною чумою могли лише заражені, які мають певний ген. У багатьох сучасних людей він теж є, проте це не на користь їх здоров’ю.
В останньому дослідженні популяційний генетик Луїс Баррейро з університету Чикаго та його колеги зібрали зразки, що містять ДНК, з останків 516 осіб у Лондоні та Данії. Усі вони померли між 1000 та 1800 роками, і серед них було багато загиблих від Чорної смерті, інформує UAINFO.org з посиланням на НВ.
Дослідники вивчили ділянки ДНК на наявність генів, пов’язаних з імунітетом, та ділянки, пов’язані з аутоімунними та запальними захворюваннями.
Вони визначили чотири місця на хромосомах, де було видно переконливі генетичні зміни, викликані бубонною чумою. Вони зазначили, що найчастіше зустрічаються зміни у гені ERAP2.
При зараженні Y. pestis імунні клітини людей із зміненим варіантом ERAP2 ефективніше знищували бактерії, ніж клітини без цієї версії.
Але що цікаво, мутації в цій ділянці коду часто присутні і у людей, які страждають на хворобу Крона.
Це дослідження стало одним із важливих відкриттів у галузі вивчення бубонної чуми, яка забирала життя до 60% інфікованих. З урахуванням широкого поширення чуми, логічно припустити, що мутація гена, що рятує від неї, стала більш поширеною.
Однак цей ген викликає хворобу Крона далеко не у всіх випадках, генетики кажуть, що для її виникнення повинні збігтися багато факторів.
Вчені підрахували, що варіант ERAP2 підвищив шанси вижити під час Чорної смерті на цілих 40%, і водночас лише трохи збільшив ризик хвороби Крона, яка досі є досить рідкісною.
