Таємницю вдалося розкрити за допомогою даних, переданих космічним апаратом “Юнона”.
Дані, передані космічним апаратом “Юнона”, свідчать про те, що знаменита Велика червона пляма Юпітера – буря діаметром 16 тисяч кілометрів, що вирує в атмосфері планети – сягає глибше, ніж передбачалося раніше, а її місцеперебування, можливо пов’язане з аномалією гравітаційного поля планети. Дві статті на цю тему опубліковано в журналі Science.
Автоматична міжпланетна станція НАСА “Юнона” (Juno) знаходиться на орбіті Юпітера з 2016 року. Завдання місії – вивчення гравітаційного та магнітного полів планети, дослідження атмосфери, а також перевірка гіпотези про наявність у Юпітера твердого ядра. Автори статей публікують нові дані про метеорологію Юпітера та її зв’язок з глибшими надрами планети.
В атмосфері Юпітера рясніють сильні шторми й системи вітрів, що обертаються. Найбільша і найвідоміша з них — Велика червона пляма, потужний круговий шторм, що постійно діє, здатний поглинути Землю цілком. Досі було незрозуміло, чи обмежується він верхніми частинами атмосфери, чи простягається далі вглиб.
Мікрохвильовий радіометр MWR, розміщений на борту “Юнони”, дозволяє проникати вглиб хмар Юпітера на 550 кілометрів. З його допомогою вчені виявили, що шторм простягається нижче за рівень хмар, тобто висоти конденсації води та аміаку. На думку авторів, це свідчить про те, що дрібномасштабні динамічні процеси, що призводять до утворення опадів та низхідних потоків, діють на набагато глибших рівнях атмосфери, ніж передбачали раніше, що може вказувати на зв’язок між внутрішніми оболонками Юпітера та нижніми шарами атмосфери.
В рамках гравіметричних вимірювань, проведених під час польоту “Юнони” над Великою червоною плямою, вчені виявили коливання гравітаційного поля планети, викликані штормом, а також те, що зональні струмені, що живлять шторм, йдуть глибоко вниз. За даними гравіметра GSE, глибина Великої червоної плями становить не більше 500 кілометрів, а навколишні струмені простягаються до глибин 3000 кілометрів.
