Нове дослідження перевернуло уявлення про дизельні двигуни: виявилося, що вода у складі палива не завжди шкодить, а інколи — навіть зменшує токсичні викиди. У лабораторних умовах водяна емульсія здатна скорочувати утворення NOx до 60% та зменшувати кількість твердих частинок у вихлопі.
Вода в дизелі: шкода у реальному житті
Потрапляння води в паливну систему під час заправки або через дефекти резервуарів — одна з найпоширеніших причин поломок дизельних авто. Наслідки відчутні: втрата потужності, корозія елементів системи та дорогий ремонт.
- мінімальні витрати — від €1000,
- серйозні пошкодження форсунок чи насоса — до €6000 і більше,
- у критичних випадках — заміна двигуна.
Саме тому вода традиційно вважалася головним ворогом дизельних агрегатів.
Але лабораторія показала інше
Німецькі дослідники довели: при створенні спеціальної емульсії «вода + дизель» можна отримати зовсім інший ефект.
За даними Springer Nature, водяна пара:
- знижує температуру згоряння,
- створює мікровибухи в паливній краплі,
- дробить паливо на дрібніші частинки.
У результаті:
- утворення оксидів азоту (NOx) зменшується до 60%,
- різко падає кількість твердих частинок.
Це саме ті викиди, заради яких Європа десятиліттями послідовно обмежувала дизельні технології.
Головний виклик — стабільність суміші
Дизель та вода природно розшаровуються. Для довготривалої роботи потрібен «емульгатор» — речовина, що утримує їх разом.
Дослідники порівнюють це з салатною заправкою: як олію й оцет тримає разом гірчиця, так і дизельна емульсія потребує свого «аналогічного інгредієнта».
Розробка безпечного й технологічно ефективного емульгатора — ключова умова для промислового впровадження.
Чому автовиробники цікавляться технологією?
Попри загальний відхід ринку від дизеля, деякі бренди, зокрема BMW, досі наголошують на його ефективності за умов радикального зниження шкідливих викидів.
Якщо технологію вдасться стабілізувати та масштабувати, вона може:
- продовжити життя дизельних моторів у Європі,
- зменшити навантаження на навколишнє середовище,
- відкрити шлях до нових стандартів екологічного палива.
Поки що це лише лабораторний прорив. Для серійного виробництва потрібні технологічні зрушення, випробування та адаптація двигунів.
