Чим більше ми знаємо про те, як депресія закріплюється в мозку, тим краще можемо її запобігати та лікувати. Нове дослідження виявило мережу мозку, яка в більшості людей із депресією вдвічі більша за типові розміри.
Ця мережа називається лобно-стріатна мережа значущості (frontostriatal salience network), і хоча функції цієї області мозку ще повністю не зрозумілі, раніше її пов’язували з обробкою винагород та фільтруванням зовнішніх стимулів.
Дослідники з Weill Cornell Medicine у Нью-Йорку, які очолили дослідження, вважають, що це відкриття може допомогти у розробці майбутніх методів лікування – можливо, тих, які будуть цілеспрямовано діяти на цю конкретну мережу мозку.
«Ми виявили, що лобно-стріатна мережа значущості розширена майже вдвічі в корі мозку більшості людей із депресією», – пишуть дослідники у своєму опублікованому дослідженні.
«Цей ефект повторювався у кількох зразках і був викликаний головним чином зсувами меж мережі, з трьома різними режимами розширення, що спостерігалися в різних індивідів».
Це свідчить про те, що лобно-стріатна мережа значущості може втручатися в простір, який зазвичай належить іншим функціональним мережам. Такі зсуви меж раніше вважалися генетично успадкованими.
Дослідження є помітним завдяки використанню точного функціонального картування — відносно нового підходу, що надає дослідникам детальніший погляд на кожен окремий мозок і його структуру.
Первинний аналіз мозкових сканів 57 людей середнього віку 41 року порівняно з 37 здоровими контрольними учасниками виявив розширення лобно-стріатної мережі значущості. Ці результати були підтверджені порівнянням з більшими наборами даних.
Подальші тести на меншій групі протягом півтора року, а також дані зображень мозку 114 дітей, зібрані до та після діагностики депресії, також показали результати, подібні до початкової групи.
«Розширення мережі значущості було стабільним протягом часу, не залежало від стану настрою і було помітним у дітей до початку депресії в підлітковому віці», – зазначають дослідники.
Те, що розширення лобно-стріатної мережі значущості було помітним у дітей до діагностування депресії, свідчить про те, що це є фактором ризику та можливим чинником розвитку депресії, а не результатом її появи.
Однак дослідники також підкреслюють, що це лише початок у цій галузі досліджень: для встановлення зв’язку між цією конкретною мережею мозку та депресією необхідно зібрати дані з більших та більш різноманітних груп людей протягом триваліших періодів часу.
Що обнадійливо, так це те, що дослідники продовжують відкривати більше про те, як депресія та її лікування змінюють мозок. Ми знаємо, що на це впливає цілий спектр факторів – від навколишнього середовища до генетики, – але ми поступово рухаємося до отримання більшої кількості відповідей та розробки кращих методів лікування.
«Ці знахідки ідентифікують топологію мозкової мережі, схожу на рису, яка може сприяти ризику депресії, та зміни в підключенні фронто-стріатних ланцюгів, що залежать від настрою, які передбачають виникнення та ремісію симптомів депресії з часом», – пишуть дослідники.
Результати дослідження опубліковані в журналі Nature.
