Команда вчених з японських університетів Ібаракі, Когакуін і Тохоку змоделювала видалення планети від місця початкового формування. Вони з’ясували, що після появи кільця планета може піти й залишити його позаду. Тому планети рідко можна побачити поблизу зовнішніх кілець.
Вчені на чолі з Кадзухіро Канагава використовували найпотужніший у світі комп’ютер, який використовують астрономи, ATERUI II з Національної астрономічної обсерваторії Японії. Вони розглянули безліч різних структур і утворень: планет, кілець, які вже сформовані й тільки утворюються.
Вчені також виявили три фази видалення планет від кілець. У першій фазі, коли планета рухається по внутрішній осі, кільце залишається недоторканим. У другій фазі кільце починає деформуватися і з’являється друге кільце. У третій фазі початкове кільце зникає, і залишається тільки останнє кільце, від якого планета може віддалятися.
Природа походження кілець досі невідома. Про розміри й склад речовини кілець також мало відомо. Наприклад, у Сатурна розмір кілець — від декількох мікрон до десятків метрів, а за складом це — водяний лід з домішками силікатного пилу та уламків. Формування молодих зірок є одним з можливих пояснень походження кілець, які астрономи спостерігають в пилу навколо утворюються планет.
Рідкісне явище повторилося. У Юпітер знову врізався астероїд
