За вересень та жовтень цього року двічі сталося дуже рідкісне явище: на Юпітер впали два невеликі космічні тіла — астероїди чи комети. Зазвичай такі випадки фіксують раз на кілька років.
Про це повідомляє Space.com.
Ситуації, коли астрономи ловлять падіння небесних тіл на Юпітер – це рідкість. Проте на інші планети астероїди падають ще рідше. Але Юпітер – другий за величиною (після Сонця) об’єкт Сонячної системи, і його гравітація легко захоплює “небесні камені”. Ті, що менші, падають на поверхню газового гіганта, ті, що більше можуть стати його супутниками.
Багато зіткнень фіксують астрономи-аматори. Професійні астрономи не можуть використовувати великі телескопи, щоб спостерігати лише за однією планетою протягом тривалого часу. Але нещодавно вченим пощастило: падіння космічного тіла зафільмував професійний астроном Ко Аріматсу з Університету Кіото.
Аріматсу спостерігав за подією на двох різних довжинах хвиль, що дозволило йому отримати інформацію про енергію, яка утворилася в результаті удару, і масу об’єкта, що впав. Але були й інші спостереження, ще докладніші. Так, станція “Юнона”, яка займається вивченням Юпітера з 2015 року, пролітала над місцем падіння об’єкту лише через 28 годин і зробила знімок атмосфери цього регіону на висоті 2000 кілометрів.
Проте знімки “Юнони” нічого не показали. Астероїд був надто маленьким, щоб залишити свій слід у щільній атмосфері планети.
А ось місяцем раніше падіння небесного тіла зняв непрофесіонал. Але було воно видовищнішим: “небесний камінь” набув форми вогняної кулі перед тим, як згоріти. Це означає, що він був досить великим.
Вчені точно не знають скільки таких об’єктів існує в Сонячній системі, але думають, що йдеться про десятки мільйонів. Розв’язати питання з кількістю можуть спостереження за Юпітером. Імовірно, щороку в планету врізається близько 20 об’єктів.
Наймасштабніше наразі зіткнення сталося в 1990-х роках. Тоді комета Шумейкер-Леві розпалася на частини й впала на Юпітер у 1994 році. Вона стала першим небесним тілом, зіткнення з яким удалося зняти астрономам.