Команда астрономів зробила прорив у вивченні Всесвіту, виявивши можливу нову популяцію “прихованих” галактик, що досі залишалась поза увагою науки. Якщо це відкриття підтвердиться, воно зможе кардинально змінити сучасні моделі еволюції галактик та дати відповідь на одну з ключових космічних загадок — нестачу інфрачервоного випромінювання в енергетичному балансі Всесвіту.
🛰️ Глибоке інфрачервоне зображення від телескопа Гершель
Дослідження провели вчені з Science and Technology Facilities Council, Лабораторії Резерфорда-Епплтона та Імперського коледжу Лондона. Вони створили найглибше зображення Всесвіту в далекому інфрачервоному діапазоні, використовуючи дані космічного телескопа Herschel, який працював з 2009 по 2013 рік.
Для досягнення такого рівня деталізації дослідники об’єднали 141 зображення, отримані за допомогою інструмента SPIRE, і створили надглибоку карту неба — у п’ять разів глибшу, ніж будь-яке окреме спостереження Herschel.
“Це дослідження дозволило заглянути глибше, ніж будь-коли раніше, відкривши потенційно нову популяцію галактик, які випромінюють найслабше світло у Всесвіті,” — зазначив доктор Кріс Пірсон, керівник дослідження зі STFC RAL Space.
🌌 Галактики, які зливаються з тлом
Об’єднане зображення, відоме як SPIRE Dark Field, показало таку велику щільність галактик, що вони буквально зливаються між собою, утворюючи тло. У найрозмитіших ділянках зображення, де стандартні методи аналізу виявились неефективними, аспірант MIT Томас Варніш застосував новітні статистичні методи. Так він виявив потенційні докази існування невідомих раніше галактик, які були приховані в шумі.
Якщо це підтвердиться, ці галактики можуть повністю змінити уявлення про кількість та розподіл галактик у Всесвіті.
🧪 Що далі?
Подальше вивчення нових об’єктів можливе завдяки телескопам, які працюють в інших діапазонах хвиль. Вчені сподіваються, що майбутня місія PRIMA (1,8-метровий інфрачервоний телескоп, який розглядає NASA) допоможе пролити світло на ці загадкові структури.
“Більшість світла у Всесвіті поглинається пилом і випромінюється в інфрачервоному діапазоні. Тому ми бачимо лише половину історії. Дані телескопа Гершель — безцінний ресурс навіть через десятиліття після завершення місії,” — підкреслив доктор Пірсон.
Ця стаття була опублікована на сайті Universe Today. Прочитайте оригінальну статтю.
