Site icon NNews

Вчені відтворили модель земного ядра у лабораторних умовах

SSUCv3H4sIAAAAAAAEAJ2QzW7DIBCE75X6DhZnWwpgaNNXiXJYw8pFdUwEOFUU+d3LnyXOvTHf7ACzr/e3riMTeKPIV/dKKmqzLJsPDoKxa8SnvnLUJlhnYEkwsT07xAcIm0efrqhIQcA5zhZY88c7l6K7w8hmTESLkL5hfpsyO9De/ztZDtejCsy4qmf+cFPE4YJQilzKKPn5DehubbWH0WgbDZs2tmn5sAqWFODNzXdnlFnnJmbDN7p2Y3Hl9taA1Yb8k1qM6LjSJCmnTDIhzvQ8CkHpidUBo5MtGErJRjkwqmAYKU4D8HiSegSpkcPnB49r2f8AfLe8ZfsBAAA=

Екстремальні умови зовнішнього ядра Землі відтворені в лабораторних умовах — вченим вдалося побачити структурні деформації поверхні «макета». Володіння цими знаннями не тільки дозволить поглибити розуміння нашої власної планети, це допоможе нам краще зрозуміти те, що відбувається в космосі при зіткненнях космічних тіл.

Вчені з Національної лабораторії лінійних прискорювачів SLAC провели унікальний експеримент, відтворивши модель зовнішнього ядра Землі у лабораторних умовах.

Матеріал зовнішнього ядра Землі, що складається переважно із заліза та нікелю у розплавленому стані під тиском від 135 до 330 ГПа, що еквівалентно 1.3 – 3.3 мільйонів атмосфер.

У нормальних умовах залізо має кубічну кристалічну решітку. Але поміщене у простір під високим тиском, під впливом температури структура деформується, перетворюючись на «шестигранник» — таким чином атоми здатні розміщуватись «щільніше» один до одного.

При цьому, у деяких випадках матеріал ущільнюється настільки, що деякі точки та площини кристалічної решітки стають загальними для кількох кристалів та вирівнюються симетричним чином. Набуті знання згодом можуть дати розуміння того, які процеси відбуваються в земному ядрі. Крім того, подібні процеси можуть відбуватися в космосі при зіткненні великих космічних тіл.

Джерело

Exit mobile version