Задовго до того, як чорний став наймоднішим кольором у світі, життя на Землі було вбране в неоновий рожевий колір. Залишки цієї далекої рожевої ери все ще можна побачити у скам’янілих рештках бактерій, які жили в стародавньому океані 1,1 мільярда років тому, що робить їх найдавнішими відомими біологічними пігментами на планеті.
Відкриття було зроблено у 2018 році, коли дослідники проаналізували породи, знайдені в морському сланцевому родовищі на глибині сотень метрів під поверхнею басейну Таудені в Мавританії. Дивовижно, але дослідники змогли витягти молекулярні скам’янілості хлорофілу зі скам’янілих ціанобактерій у цій первісній гірській породі, що перевершує найближчі найдавніші зразки приблизно на 600 мільйонів років.
Хлорофіл, зазвичай зеленого кольору, є основним пігментом фотосинтезуючих рослин і водоростей, проте набув темно-червоних і фіолетових відтінків, коли його витягли в концентрованому вигляді з древніх мікробів. Після розведення пігмент набуває яскраво-рожевого кольору, що дає уявлення про відтінок, який, можливо, забарвлював ранні моря.
“Яскраво-рожеві пігменти – це молекулярні скам’янілості хлорофілу, які вироблялися стародавніми фотосинтезуючими організмами, що населяли давній океан, який вже давно зник”, – пояснив автор дослідження доктор Нур Генелі у своїй заяві.
Окрім воскресіння найдавнішого відомого біологічного кольору, дослідники також змогли реконструювати склад фотосинтезуючого життя в океанах середини протерозойської ери, яка тривала приблизно від 1,8 мільярда до 800 мільйонів років тому. Проаналізувавши ізотопний склад азоту у скам’янілому пігменті, вони визначили, що в цих древніх морях домінували крихітні ціанобактерії, тоді як більші планктонні водорості були практично відсутні.
Такий висновок допомагає пояснити, чому в той час ще не розвинулися складні тварини, припускаючи, що види фотосинтезуючих мікробів, які існували в той час, просто не були достатньо великими, щоб підтримувати високорозвинені форми життя.
“Точний аналіз стародавніх пігментів підтвердив, що крихітні ціанобактерії домінували в основі харчового ланцюга в океанах мільярд років тому, що допомагає пояснити, чому в той час не існувало тварин”, – сказав д-р Гвенелі.
“Водорості, хоча й досі мікроскопічні, в тисячу разів більші за об’ємом, ніж ціанобактерії, і є набагато багатшим джерелом їжі”, – продовжив автор дослідження д-р Йохен Брокс (Jochen Brocks).
“Ціанобактеріальні океани почали зникати близько 650 мільйонів років тому, коли водорості почали швидко поширюватися, щоб забезпечити приплив енергії, необхідної для еволюції складних екосистем, в яких могли процвітати великі тварини, включаючи людину”, – додав Брокс.
