Глибоко під поверхнею Землі розташовані дві гігантські структури загадкового походження. Тепер сейсмологи виявили нові підказки щодо їхнього складу, що може докорінно змінити наше розуміння геології планети.
У 1980-х роках сейсмічні дані виявили два колосальних утворення, розміром із континенти, в мантії Землі, на глибині кількох тисяч кілометрів під Тихим океаном і Африканським континентом.
Нове дослідження вчених із Нідерландів та США дозволило детальніше вивчити ці структури. Окрім аналізу змін швидкості сейсмічних хвиль, який проводився у попередніх дослідженнях, команда дослідників також виміряла, скільки енергії втрачають ці хвилі, проходячи через аномальні області.
На їхнє здивування, сейсмічні хвилі майже не втрачали енергію, проходячи через ці структури. Це має важливі наслідки: по-перше, мінерали в їх складі мають значно більші “зерна”, ніж очікувалося. Це свідчить про те, що структури дуже старі й стабільні, а отже, мантія Землі може бути менш динамічною, ніж вважалося раніше.
Вчені вивчають надра Землі за допомогою сейсмічних хвиль, що утворюються під час землетрусів. Коливання, що проходять через планету, дозволяють виявити приховані структури. Саме так ще десятки років тому вдалося ідентифікувати загадкові утворення, які уповільнюють сейсмічні хвилі. Їх назвали Великими провінціями низької сейсмічної швидкості (LLSVP).
Деякі теорії припускали, що ці області є тимчасовими аномаліями температури або ж залишками стародавніх тектонічних плит. Однак аналіз затухання сейсмічних хвиль показав, що LLSVP мають інший склад і значно більші мінеральні зерна, ніж сусідні “кладовища плит”. Це може означати, що вони є залишками давнього протопланетного тіла, яке зіткнулося із Землею 4,5 мільярда років тому та спричинило утворення Місяця.
Дослідження було опубліковане в журналі Nature.