Приблизно одна людина зі ста може відчувати сильний дискомфорт навіть від незначної кількості глютену в їжі, що створює серйозні ризики для здоров’я.
Хоча ланцюг імунних реакцій пов’язаний із генетичною схильністю, існує багато додаткових факторів, які ускладнюють визначення точного механізму розвитку целіакії.
Міжнародна команда вчених на чолі з дослідниками з Університету Макмастера (Канада) використала трансгенних мишей для вивчення цього захворювання та виявила важливу роль клітин, що формують стінки кишківника. Це відкриття може стати ключовим кроком до нових методів лікування.
Як глютен викликає целіакію
Целіакія — це аутоімунне захворювання, що виникає через наявність у кишківнику глютену — групи структурних білків, які містяться в пшениці, житі та ячмені. Вживання хліба, випічки, макаронних виробів та інших продуктів із цими злаками може спричиняти болі в животі, здуття, діарею, запори, кислотний рефлюкс і навіть блювоту.
Єдиним способом уникнути симптомів залишається повне виключення глютену з раціону. Проте тривалий вплив цього білка викликає імунну атаку, що пошкоджує ворсинки тонкого кишківника. Це значно зменшує площу його поверхні та ускладнює засвоєння поживних речовин.
У людей із целіакією підвищений ризик розвитку колоректального раку, серцево-судинних захворювань, анемії, остеопорозу, проблем із ростом, репродуктивних ускладнень та неврологічних порушень.
Нові дослідження розкривають механізм хвороби
Приблизно 90% людей із целіакією мають гени, що кодують білок HLA-DQ2.5, а решта 10% мають подібний білок HLA-DQ8. Ці молекули «показують» фрагменти глютену імунним клітинам, активуючи агресивну відповідь.
Але не всі носії цих генів хворіють на целіакію. Для запуску аутоімунної реакції фрагменти глютену мають спочатку потрапити через кишковий бар’єр, де їх транспортує спеціальний фермент. Саме клітини кишківника виділяють цей фермент і впливають на запальні процеси, що сприяють розвитку хвороби.
Дослідники проаналізували зразки тканин пацієнтів із целіакією, а також використали лабораторні моделі кишківника на основі клітин трансгенних мишей. Це дозволило точно визначити, як саме кишкові клітини сприяють запуску імунної відповіді.
Було виявлено, що вони не лише страждають від атак імунної системи, а й самі активно презентують фрагменти глютену імунним клітинам. Крім того, їх активність посилюється запальними бактеріями в кишківнику, що може відігравати ключову роль у розвитку хвороби.
Ці відкриття відкривають перспективи для нових методів лікування, які могли б допомогти мільйонам людей насолоджуватися улюбленими стравами без ризику для здоров’я.
Це дослідження було опубліковано в журналі “Гастроентерологія“.
