Гренландська акула любить жити довго – за деякими оцінками, її тривалість життя перевищує 500 років. Нове дослідження ДНК цього виду дало вченим важливі підказки щодо секрету її довголіття.
У першій детальній карті геному гренландської акули (Somniosus microcephalus), дослідники з Токійського університету виявили генетичні особливості, що захищають від раку, зменшують запалення та сприяють відновленню ДНК.
Пів тисячоліття – значний період, якщо врахувати, що деякі з цих акул, можливо, народилися ще за часів Галілея та Шекспіра. Отримані дані можуть допомогти у подальших дослідженнях довголіття та здорового старіння.
Дослідники зібрали зразки тканин у самки гренландської акули, після чого відпустили її назад у дику природу. Використовуючи високоточне секвенування, команда змогла ідентифікувати 86,5% очікуваного білок-кодуючого геному акули.
У цієї акули було більше копій генів, що відповідають за відновлення ДНК та зміцнення імунної системи, ніж у короткоживучих видів. Те саме стосувалося й генів, що керують сигнальним шляхом NF-κB, який підтримує цілісність клітин, їх функціональність та знижує запалення.
Також було виявлено мутації у генах, що перешкоджають росту та поширенню ракових клітин, що, ймовірно, також впливає на довголіття акул.
Ці вражаючі риби можуть виростати до 6 метрів у довжину і важити понад 1 000 кілограмів. Вони досягають статевої зрілості лише у віці 150 років, що робить їх особливо вразливими до змін у довкіллі та людської діяльності.
Глибше розуміння геному гренландської акули допоможе не лише у збереженні виду, але й у вивченні механізмів довголіття, які можуть бути корисними для здоров’я людини.
