Свідомість – це те, що є у кожного з нас, але про що ми знаємо дивовижно мало. Ми знаємо, як “вимикати” її за допомогою анестетиків, але досі точно не розуміємо, як вони працюють. Попри велику кількість дослідників, ми все ще не знаємо, чи є свідомість результатом інтеграції в системі (теорія інтегрованої інформації) або наслідком передачі інформації через мозок (теорія глобального робочого простору). З огляду на таку невизначеність, є місце для інших, більш нестандартних ідей.
У 1989 році британський математик і лауреат Нобелівської премії з фізики Роджер Пенроуз запропонував, що у свідомості може бути задіяна квантова заплутаність. Його ідея, хоч і не отримала широкої підтримки на той час, останніми роками здобула певне визнання. Основний аргумент Пенроуза полягає в тому, що свідомість може виникати через квантову заплутаність у мозку.
Зараз дослідники припускають, що мікротрубочки всередині нейронів можуть створювати стабільне середовище для квантової заплутаності. Більш того, експерименти на щурах показали, що мікротрубочки можуть відігравати важливу роль у свідомості, впливаючи на чутливість до анестезії.
Однак інша команда вчених пропонує більш амбіційну ідею: створити інтерфейс між мозком і квантовим комп’ютером, щоб “розширити” свідомість. Вони припускають, що якщо свідомість є квантовим явищем, то її взаємодія з квантовим комп’ютером може дати багатший досвід і стати доказом цієї теорії.
Попри цікавий потенціал, такий експеримент потребує інвазивних методів і навряд чи буде реалізований найближчим часом. Тим часом інші ідеї, такі як вивчення інертних газів і їхнього впливу на свідомість, можуть бути більш перспективними.
Дослідження опубліковане в журналі Entropy.