Учені дізналися, чому дрібні собаки живуть довше за великих

Американські дослідники з’ясували, чому собаки з великими розмірами тіла живуть менше, ніж їхні дрібніші побратими.

Середня тривалість життя собак, як правило, залежить від їхнього розміру. Великі породи в середньому живуть менше дрібних. Чому так відбувається, сказати складно. Є дослідження на цю тему. Наприклад, вчені з Австралії торік показали, що великі собаки частіше помирають від раку в молодшому віці порівняно з дрібними породами.

З чим це пов’язано? Дослідники тоді припустили, що взаємозв’язок розміру тіла собаки з тривалістю його життя спричинений стрімким збільшенням габаритів тіла в процесі штучного добору (цікаво при цьому, що предки собак – сірі вовки, ймовірно, були досить великими, а не дрібними тваринами).

За цими процесами просто не “встигають” захисні механізми. Ідея заснована на тому, що організм, який вкладає частину ресурсів у ріст і розмноження, не має можливості витрачати їх повною мірою на захист від раку. Однак наголос у цій роботі було зроблено на вивчення онкопатології.

Вчені з університетів Вандербільтського, Массачусетського і Вашингтонського (США) внесли лепту у вивчення цього питання, ґрунтуючись на великій вибірці з 27 541 собаки, які належали 238 породам. Господарів опитали щодо захворювань їхніх вихованців.

З’ясувалося, що загалом великі собаки з більшою ймовірністю стикалися з певними типами захворювань порівняно з дрібними породами. До списку увійшли рак, хвороби кісток, шлунково-кишкового тракту, проблеми з вухами, носоглоткою, неврологічні та ендокринні захворювання, а також інфекції. У дрібних порід частіше діагностували захворювання очей, серця, печінки, підшлункової залози та дихальних шляхів. Історія хвороб нирок і сечовивідних шляхів істотно не різнилася у собак різного розміру.

Цікаво, що ці результати підтвердилися навіть після того, як учені врахували стать улюбленців, їхнє місце проживання, і звернули увагу на те, були вони метисами чи чистокровними представниками породи. При цьому вік залишається єдиним найбільш важливим фактором ризику розвитку важких захворювань як у людей, так і у собак. Але в останніх виявився важливим ще й розмір тіла.

Оскільки більші тварини частіше хворіли на досить важкі недуги, то вмирали вони теж частіше. Хоча більші ссавці, як правило, живуть довше за дрібних. Вчені також наводять дані, які свідчать про те, що всередині виду особини маленького розміру живуть довше, ніж ті, хто має великі розміри тіла. Виходить, справа не тільки в штучному доборі собак? Відповіді на це запитання, як і раніше, немає.

Вчені підкреслили, що вони не знають причин того, чому великі собаки мають перераховані вище проблеми. Для відповіді на це питання, на їхню думку, потрібні додаткові дослідження.