Близько 900 000 років тому у Іспанії з’явилася «Кам’яна технологія 2.0». Антрополог з Університету Сантьяго-де-Компостела Дієго Ломбао та його колеги виявили найдавніший відомий у Європі приклад передових технологій виготовлення кам’яних знарядь.
Розкопки в місцевості Ель-Баранк-де-ла-Боелья на північному сході Іспанії показали, що цей технологічний стрибок стався ще до еволюційного розходження між сучасними людьми та неандертальцями. Це свідчить про те, що передові кам’яні знаряддя, ймовірно, були створені нашими спільними предками або іншими, нині вимерлими видами людей.
«Технологічна поведінка, спостережена в Ель-Баранк-де-ла-Боелья, демонструє значний технічний прогрес і здатність до передбачення», — пишуть Ломбао та його команда у своїй статті.
Аналіз інструментів показав, що вони виготовлялися за єдиною схемою, що вказує на використання спільного шаблону для досягнення однакових результатів. Ці давні люди також створювали більші інструменти, ніж раніше, і спеціалізували їх для різних цілей.
Разом ці ознаки свідчать про «високий рівень передбачення та планування».
Найдавніші відомі кам’яні знаряддя, класифіковані як Олдувайська культура (або Модус 1), з’явилися близько 3 мільйонів років тому. Вони створювались шляхом удару одного каменя об інший, в результаті чого утворювалися гострі уламки.
Відкриття Ломбао та його колег є найдавнішим доказом у Європі більш складної технології Модус 2, яка передбачає виготовлення ашельських ручних рубил. Ці інструменти вдосконалювалися за допомогою використання інших матеріалів, таких як кістки та дерево, для доведення лез до досконалості.
Стародавні мешканці Ель-Баранк-де-ла-Боелья під час раннього середнього плейстоцену застосовували складний процес, який включав транспортування різних місцевих матеріалів для створення знарядь. Вони обирали специфічні матеріали для різних цілей, наприклад, кремінь для дрібних інструментів і сланці для більших.
Це дослідження було опубліковане в Journal of Paleolithic Archaeology.